Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14097
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorФалько, А.-
dc.contributor.authorНауменко, О.-
dc.date.accessioned2025-01-08T16:55:25Z-
dc.date.available2025-01-08T16:55:25Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.issnUDC: 616.216-089.168-085:615.281.9-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14097-
dc.description.abstractЕндоназальна ендоскопічна синусохірургія (FESS) є золотим стандартом лікування пацієнтів з хронічним риносинуситом в усьому світі. Задача оториноларинголога направлена на відновлення функції остеомієтального комплексу. Однак, вкрай важливим питанням залишається тактика ведення післяопераційного періоду, особливо топічної форми лікування. Мета дослідження: Визначення впливу топічної форми N-ацетилцистеїну на швидкість відновлення та якість життя пацієнтів з хронічним риносинуситом піcля FESS, порівняно зі стандартизованим топічним лікуванням, на основі тесту SNOT-22. Дослідження проводилось на кафедрі оториноларингології НМУ імені О.О. Богомольця на базі КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» спільно з КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування", м. Кременчук. Популяція з 96-ти пацієнтів віком від 18 до 60 років з діагнозом хронічний риносинусит, після хірургічного лікування. Шляхом рандомізації було сформовано дві групи пацієнтів. 1-а група (дослідження) – 47 пацієнтів, яким застосовувалася іригація топічної форми N-ацетилцистеїну. 2-а група (контроль) – 49 пацієнтів, яким використовувалась топічна терапія з використанням іригації 0,9% розчину NaCl. Об’єм оперативного втручання обох груп дослідження: ендоназальна ендоскопічна максилотомія, септопластика, двобічна вазотомія нижніх носових раковин. Для прийняття участі у дослідженні всі учасники обов’язково підписували інформовану згоду. Всім пацієнтам проводилося анкетування з використанням тесту SNOT-22 на 1-у добу до хірургічного лікування та на 3-ю, 10-у та 28-у добу після хірургічного лікування. Згідно отриманих результатів, виявлено ефективність обох методів топічного лікування (р = 0,001). Однак, застосування топічного N-ацетилцистеїну у пацієнтів групи дослідження має ефективнішу динаміку симптомів, згідно анкети SNOT-22 на 3-ю (р = 0,034), 10-у (р = 0,002) та 28-у добу (р = 0,001) після хірургічного лікування. Отже, топічна форма N-ацетилцистеїну має ефективний вплив на швидкість відновлення слизової порожнини носа та приносових пазух і покращує якість життя у пацієнтів з хронічним риносинуситом після FESS.uk_UA
dc.subjectСинусит, назальна обструкція, SNOT-22, ацетилцистеїн, мукоциліарний транспорт, носова порожнина, максилярний синуси, ендоскопія, післяопераційний догляд.uk_UA
dc.titleВизначення впливу топічного застосування N-ацетилцистеїну на швидкість відновлення пацієнтів з хронічним риносинуситом після хірургічного лікування, на основі показників тесту SNOT-22uk_UA
dc.title.alternativeDetermination of the effect of topical application of N-acetylcysteine on the recovery rate of patients with chronic rhinosinusitis after surgical treatment, based on SNOT-22 test scoresuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри оториноларингології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
362-Article Text-632-1-10-20240401.pdf458,03 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.