Спектр збудників та їхня резистентність у пацієнтів зі злоякісними пухлинами печінки та жовчовивідних шляхів із біліарною обструкцією після обширних резекцій печінки

Abstract

Мета роботи – оцінити резистентність збудників інфекційних ускладнень до антибактеріальних препаратів у хворих після обширних резекцій печінки з біліарною обструкцією та без неї. Матеріали і методи. До дослідження залучили 105 хворих, яких поділили на дві групи: перша – 53 пацієнти з біліарною обструкцією (7 осіб – із гепатоцелюлярною карциномою (ГЦК), 28 – з холангіокарциномою (ХК), 18 хворих – із метастазами колоректального раку); друга – 52 пацієнти без біліарної обструкції (25 осіб – із ГЦК, 10 – із ХК, 17 хворих – із метастазами колоректального раку). Результати. Здійснили мікробіологічне дослідження зразків сечі, крові, мокротиння, жовчі, зразків з зіва та рани пацієнтів після обширних резекцій печінки. Висновки. Усі пацієнти з ГЦК і ХК та біліарною обструкцією після обширних резекцій печінки мали інфекційні ускладнення; у групі хворих без біліарної обструкції – у 25,7 % випадків. У них статистично достовірно частіше виявляли грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis – у 17,1 % (р1,2 = 0,01); грамнегативні мікроорганізми: Escherichia coli – у 5,7 % (р1,2 = 0,05), Escherichia coli гемолітичну – у 5,7 % (р1,2 = 0,05), Pseudomonas aeruginosa – у 5,7 % (р1,2 = 0,05); гриби – у 8,6 % (р1,2 = 0,04); достовірно частіше виявляли Enterococcus faecalis у крові – в 5,7 % випадків (р1,2 = 0,05), Enterococcus faecium у сечі – в 8,6 % (р1,2 = 0,05), Candida albicans із рани – в 5,7 % (р1,2 = 0,05) та з мокротиння – у 8,6 % (р1,2 = 0,02).