Семіологія мистецтва Я.Мукаржовського: до питання про методологію дослідження фігуративних перетворень в образотворчості

Abstract

У статті розглянуто структуральну естетику Я. Мукаржовського як вступ до теорії образотворчого тропосу. Вчення про твір як художній знак автор піддає аналізу в аспекті дослідження способів породження непрямих смислів в образотворчості. Здійснено експлікацію понятійних засобів, здатних слугувати дослідженню семантичних зсувів у мистецтві. Показано методологічний потенціал понять «функція» та «естетична норма» як інструментів аналізу фігуративних утворень. Виявлено двоїсті шляхи метафоризації відповідно до антиномічної структури твору як автономного естетичного знаку та комунікативного знаку. Показано значущість концепції «поетичної мови» щодо пояснення полісемії фігуративних феноменів в образотворчості. Акцентовано шляхи семантизації «формальних» елементів твору та їх роль у процесах утворення непрямих смислів.