Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/13069
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПетрусевич, Т. В.-
dc.contributor.authorЗубленко, О. В.-
dc.date.accessioned2024-10-24T12:05:09Z-
dc.date.available2024-10-24T12:05:09Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/13069-
dc.description.abstractМета. Проведення аналізу освітніх підходів до підготовки фахівців в системі громадського здоров’я в галузі епідеміології в Україні та світі з визначенням основних компетеностей, відповідно до кращих освітніх міжнародних практик. Матеріали та методи. Проведений критичний наративний огляд літератури, на основі наукових робіт, індексованих у наукометричних базах даних Medline, Google Scholar, PubMed, з каталогу журналів відкритого доступу (Directory of Open Access Journals (DOAJ)) та даних з глобальної мережі навчальних програм з епідеміології (TEPHINET). Результати. Світовий досвід підготовки фахівців в галузі епідеміології, з метою підсилення системи охорони здоров’я, свідчить про спрямування зусиль на підготовку практично орієнтованих фахівців. Основні предметні області необхідні для сучасної підготовки епідеміологів в галузі громадського здоров’я: епідеміологічний метод та біостатистика, епідеміологічний нагляд та біобезпека, епідеміологія інфекційних та неінфекційних хвороб, комунікація, менеджмент і лідерство, комп’ютерні навички. Епідеміолог повинен володіти основними компетенціями: застосовувати епідеміологічні методи досліджень, синтез знань та інтерпретацію даних для спостереження за захворюваннями, реагувати на спалахи, керувати системою епіднагляду у сфері громадського здоров’я, керувати персоналом і ресурсами, розробляти письмові та усні повідомлення. Існує слушна думка, що компетенції в галузі епідеміології мають бути стандартизовані, що зробить епідеміолога універсальним в різних країнах. Програмні матеріали мають бути спрямовані на підготовку кваліфікованих і досвідчених епідеміологів, які можуть виявляти, досліджувати та контролювати спалахи захворювань; вести спостереження; аналізувати епідеміологічні дані; вимірювати вплив утручань; та проводити прикладні епідеміологічні дослідження. Висновки. Практичне спрямування освітніх програм має забезпечити потужну складову для створення стійкого потенціалу для реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я на національному, регіональному та глобальному рівнях. В Україні має бути змінений підхід до підготовки фахівців- епідеміологів із використанням програм, які поєднують теоретичне навчання з переважним досвідом практичної роботи, враховуючи основні компетентності з елементами наставництва та навчання рівних, мають відповідати сучасним стандартам андрагогіки та підходів до мотивації майбутніх фахівців навчатись протягом усього життя.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherКлінічна та профілактична медицинаuk_UA
dc.subjectгромадське здоров’я, епідеміологія, компетенції, програми підготовки, практичне спрямуванняuk_UA
dc.titleОсобливості підготовки кадрових ресурсів системи громадського здоров'я в галузі епідеміологіїuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри епідеміології та доказової медицини



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.