Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/13051
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРиков, С. О.-
dc.contributor.authorГалицька, Є. П.-
dc.contributor.authorЖмурик, Д. В.-
dc.contributor.authorДуфинець, В. А.-
dc.date.accessioned2024-10-23T10:46:13Z-
dc.date.available2024-10-23T10:46:13Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.issn0030-0675-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/13051-
dc.description.abstractАктуальність. Генетична схильність є одним із факторів, що викликають очні ускладнення цукрового діабету 2 типу (ЦД2), зокрема поліморфізми гена Toll-подібного рецептора-4 (TLR4) по-різному асоційовані з розвитком мікросудинних ускладнень ЦД2. Мета – встановити зв’язок поліморфізму rs1927911 гена TLR4 з діабетичною ретинопатією (ДР) і діабетичним макулярним набряком (ДМН) при ЦД2. Матеріал та методи. Дослідження включало 81 пацієнта (81 око) із ЦД2, у яких за настановами Американської академії офтальмології (2002 рік) виявлено ДР і ДМН, контрольну групу становили 50 пацієнтів (50 очей) із ЦД2, нормалізованим вуглеводним обміном, ДР 0 (ретинопатія відсутня) та відсутнім ДМН. Генотипи s1927911 визначали методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі із застосуванням ампліфікатора Gene Amp® PCR System 7500 (Applied Biosystems, США) і тест-систем TaqMan Mutation Detection Assays Life-Technology (США). Результати. Поліморфізм rs1927911 гена TLR4 мав зв’язок із розвитком ДР і ДМН (р=0,021): їх ризик у носіїв алелі А зменшено (ВШ=0,42; 95% ВІ 0,23–0,77) порівняно з носіями предкової алелі G. Розподіл генотипів rs1927911 мав статистичну значущість за критерієм χ2 Пірсона за домінантною моделлю успадкування (GG проти GА+АА; р=0,012; ВШ=0,37; 95% ВІ 0,18–0,76). Під час стратифікації за стадіями ДР і ДМН такий зв’язок зберігався тільки для проліферативної ДР і ДМН 3 ступеня. Аналіз зв’язку з фенотипом виявив менші глікемію, уміст глікованого гемоглобіну, центральну товщину й загальний об’єм сітківки в носіїв гетерозиготи й мінорного генотипу АА, що відповідало меншому порушенню вуглеводного обміну та ошкодженню сітківки порівняно з носіями предкової гомозиготи GG. Висновок. З огляду на аналіз ролі TLR4 в механізмах запуску запальної відповіді, можна припустити, що активність сигнальних шляхів, які за умови гіперглікемії реалізуються через TLR4, знижена в носіїв поліморфізму rs1927911, що зумовлює менше пошкодження сітківки.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherОфтальмологічний журналuk_UA
dc.subjectгіперглікемія, запалення, центральна товщина сітківки, об’єм сітківки, регресійний аналіз, цукровий діабет, діабетична ретинопатія, діабетична макулопатіяuk_UA
dc.titleЗв’язок поліморфізму rs1927911 гена TLR4 з діабетичною ретинопатією та діабетичним макулярним набряком за цукрового діабету 2 типуuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри офтальмології та оптометрії післядипломної освіти



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.