Випадок виявлення патології стравоходу методом динамічної езофагогастросцинтиграфії

Abstract

Останнім часом дедалі ширше в діагностичну практику впроваджується радіонуклідна сцинтиграфія шлунково-кишкового тракту, яка дозволяє окрім якісних отримувати і кількісні параметри при різній його патології. В розвинених країнах динамічна езофагогастросцинтиграфія вважається «золотим стандартом» для виявлення функціональних порушень верхніх відділів травного тракту, які неможливо отримати іншими променевими методами. Незначне променеве навантаження порівняно з рентгенологічними методами і неінвазивність дозволяє проводити це дослідження пацієнтам з будь-якою патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Однак, на сьогоднішній день радіонуклідне дослідження верхніх його відділів є малодоступним методом в Україні, що пов’язано з дефіцитом спеціальної апаратури, радіофармпрепаратів та відповідних фахівців, здатних правильно інтерпретувати отримані результати. Враховуючи клінічні прояви та скарги пацієнтки К., 25 років, в радіологічному відділенні київської міської клінічної лікарні №18, яке розташоване на базі кафедри радіології та радіаційної медицини НМУ імені О.О. Богомольця була виконана динамічна езофагогастросцинтиграфія. Попередні інструментальні чи променеві методи дослідження пацієнтка не проходила. За результатами дослідження були виявлені зміни на сцинтиграфічному зображенні органу, а саме: відхилення стравоходу ліворуч на межі верхньої і середньої третини, звуження його в цій ділянці, затримка радіофармпрепарату в верхній частині. Спостерігались і кількісні зміни при комп’ютерній обробці результатів: збільшення езофагеального транзитного часу майже в 3 рази, зменшення кліренсу стравоходу і швидкості проходження препарату по ньому. З боку шлунку спостерігалась затримка надходження радіофармпрепарату до нього, а також із нього в кишківник. Враховуючи отримані результати для визначення причини вказаних змін, пацієнтку було направлено на дообстеження: фіброезофагоскопію, в результаті якої виявлена компресійна деформація середньої третини стравоходу, гастропатія еритематозна та дискінезія дванадцятипалої кишки; мультиспіральну комп’ютерну томографію органів грудної порожнини з контрастуванням ультравістом, в результаті якої було виявлене об’ємне утворення заднього середостіння, деструкція Th3, збільшення розмірів внутрішньогрудних лімфатичних вузлів; лабораторне дослідження крові, при якому встановлені нейтрофілія, еозинофілія, лімфоцитопенія, тромбоцитопенія, нормоцитарна анемія, підвищення активності ЛДГ і лужної фосфатази, підвищення ШОЕ, гіпергаммаглобулінемія та зниження рівня альбуміну; трепанобіопсія кісткового мозку з виявленням лімфоїдних клітин. В результаті дообстеження пацієнтці був встановлений діагноз класичної форми лімфоми Ходжкіна – лімфогрануломатоз ІІ стадії.