Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12466
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Бенюк, В. О. | - |
dc.contributor.author | Курочка, В. В. | - |
dc.contributor.author | Сусак, К. І. | - |
dc.contributor.author | Друпп, Ю. Г. | - |
dc.contributor.author | Бала, О. О. | - |
dc.date.accessioned | 2024-09-13T11:44:39Z | - |
dc.date.available | 2024-09-13T11:44:39Z | - |
dc.date.issued | 2022 | - |
dc.identifier.issn | УДК: 618.141+618.145]-007.61-07-037 | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12466 | - |
dc.description.abstract | Проблема аденоміозу має особливу актуальність для пацієнток репродуктивного віку, оскільки він супроводжується значними порушеннями менструальної та генеративної функцій. У статті представлені результати вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку за наявності аденоміозу. Мета дослідження: вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія. Матеріали та методи. До основної групи увійшли 120 жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія), до контрольної – 40 здорових жінок без гінекологічної патології. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи оцінювали за даними рівнів фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину (Прл), естрадіолу (Е2) та прогестерону (П) у сироватці крові у різні фази менструального циклу. Результати. У жінок з аденоміозом, гіперплазією ендометрія та поєднаною патологією відзначається гіперпродукування гонадотропних гормонів із підвищенням рівня їхньої секреції порівняно з групою здорових жінок: середня концентрація ФСГ незалежно від фази менструального циклу збільшена в 1,9 раза (р<0,05), ЛГ – у 2,2 раза, Прл – у 2 рази, що свідчить про наявність гіперпролактинемії. Як у І, так і у II фазі менструального циклу у хворих основної групи фіксували виникнення додаткових піків ФСГ та ЛГ від базальної секреції гормону, які досягали величини вмісту гормонів в овуляторний пік. У пацієнток основної групи виявлена гіперестрогенемія протягом усього менструального циклу та гіпопрогестеронемія. Вираженість гормональних зсувів залежала від гінекологічної патології (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія) та функціонального стану жінки. Висновки. Показники гонадотропної та пролактинстимулювальної активності гіпофіза у жінок із доброякісною патологією матки підтверджують участь ФСГ, ЛГ та пролактину у складних процесах регуляції репродуктивної системи. | uk_UA |
dc.subject | Аденоміоз, гіперплазія ендометрія, гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникова система. | uk_UA |
dc.title | Гормональний гомеостаз у жінок репродуктивного віку з аденоміозом | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри акушерства і гінекології №3 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2022_Гормональний_гомеостаз_у_жінок_репродуктивного_віку_з_аденоміозом.pdf | 220,85 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.