Modern possibilities of preterm birth prediction

Abstract

Purpose of the study is to improve the method of preterm deliveries onset predicting in pregnant women at 24–34 weeks. Materials and methods. 49 pregnant women with gestational age 24–34 weeks and with diagnosis of “threatening premature deliveries" were comprehensively examined using transvaginal ultrasound. Pregnant women with a shortened cervix ≤25 mm were given a qualitative determination of fetal fibronectin. The average age of pregnant women ranged from 26–34 years and averaged out 31.2 ± 0,6 years. Study results. Clinically significant structural changes in the cervix were only in 21 (42.9%) pregnant women. The average value of the cervix length varied between 16–24 mm and averaged 18.2 ± 0.4 mm. Positive test on fetal fibronectin in vaginal secretions was in 7 (33.3%) of 21 pregnant women with clinically significant structural changes in the cervix. During 10 days premature birth occurred in 3 (42.9%) of 7 pregnant women with clinically significant cervix shortening and a positive test for fetal fibronectin in the gestation period of 32 weeks. Hospitalization in an obstetric hospital was found to be unjustified in 28 (57.1%) cases. Conclusions. Combination of a comprehensive assessment of the cervix state and vaginal fetal fibronectin evaluation in pregnant women with risk of preterm deliveries at the outpatient stage allows to predict the manifestation of preterm birth in critical terms also determine the volume and direction of therapy in obstetric department. Combination of this methods help to prevent unwarranted hospitalization of a pregnant woman in an obstetric hospital and as a result it limits the conduct of glucocorticoid therapy and prevent a prolong stay of a pregnant woman in a hospital and the associated contamination with nosocomial bacteria strains. Мета дослідження: вдосконалення методики прогнозування настання передчасних пологів у вагітних в терміні 24–34 тижні. Матеріали і методи. Комплексно обстежено 49 вагітних у терміні гестації 24–34 тижні з діагнозом при госпіталізації «загроза передчасних пологів». З метою діагностики стану шийки матки всім вагітним проводилося комплексне трансвагінальне ультразвукове дослідження. Вагітним з укороченням шийки матки ≤ 25 мм проводилося якісне визначення фетального фібронектину у вагінальному секреті. Середній вік обстежених становив 26–34 роки і склав у середньому 31,2 ± 0,6 року. Результати дослідження. Наявність клінічно значущих структурних змін в шийці матки виявлено тільки в 21 (42,9%) вагітної. Середнє значення довжини шийки матки коливалося в межах 16–24 мм і в середньому склало 18,2 ± 0,4 мм. Визначення фетального фібронектину виявило позитивний результат у 7 (33,3%) з 21 вагітної з клінічно значущими структурними змінами шийки матки, яким в подальшому був запропонований максимальний обсяг терапії, спрямованої на пролонгування вагітності. Протягом 10 днів передчасні пологи відбулись у 3 (42,9%) із 7 вагітних з клінічно значущим укороченням шийки матки і позитивним тестом на фетальний фібронектин в терміні гестації 32 і 34 тижні. У 28 (57,1%) випадках госпіталізація в акушерський стаціонар виявилася необґрунтованою. Висновок. Поєднання комплексної оцінки стану шийки матки та визначення фетального фібронектину у вагінальних виділеннях у вагітних групи ризику передчасних пологів на амбулаторному етапі дозволяє прогнозувати маніфестацію передчасних пологів в критичні терміни, визначити обсяг і спрямованість терапії в умовах акушерського стаціонару. Комбіноване використання цих методів допомагає запобігти необґрунтованій госпіталізації вагітної в акушерський стаціонар і, як результат, обмежити проведення глюкокортикоїдної терапії, профілактувати тривале перебування в стаціонарі і пов'язане з цим інфікування внутрішньолікарняною інфекцією.