Клінічні аспекти асоційованих кандидозно-герпетичних вульвовагінітів

Abstract

Запальні процеси жіночих статевих органів становлять 55–70% випадків у структурі всіх гінекологічних захворювань, з яких 40–50% припадає на вагінальні інфекції. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень та новітніх антибактеріальних засобів, частота запальних захворювань не має тенденції до зниження. Кандидоз і герпес є одними з найбільш поширених інфекцій людини з хронічним характером перебігу й тривалим персистуванням збудника. Важливо ураховувати психологічні наслідки інфікування. Мета дослідження: вивчення особливостей клінічного перебігу, а також психоемоційного стану у жінок з хронічним кандидозногерпетичним вульвовагінітом. Матеріали та методи. Обстежено 138 жінок з асоційованим кандидозно-герпетичним вульвовагінітом (основна група) і 20 гінекологічно здорових жінок (контрольна група). Усім обстеженим проведені загальноклінічні, цитологічні, мікологічні і вірусологічні дослідження. Психоемоційний стан жінок вивчений за методикою Л.І. Вассермана. Результати. У всіх обстежених жінок спостерігалися клінічні прояви вульвовагініту змішаної етіології; 92,4% пацієнток мали тривалі і рясні виділення з піхви. Результати вірусологічних і мікологічних досліджень корелювали з частотою рецидивів захворювання і тяжкістю їхніх клінічних проявів. Дослідження психологічного стану засвідчило, що у більшості жінок з мікст-інфекцією (76,6%) наявний підвищений рівень психоемоційного напруження порівняно з жінками контрольної групи. Заключення. Установлено, що групою ризику щодо ураження кандидозно-герпетичною інфекцією є жінки віком 20–30 років (67,4%). У більшості пацієнток елементи ураження займають кілька анатомічних ділянок. У хворих з кандидозно-герпетичною інфекцією піхви встановлена імунологічна дисфункція на рівні гуморальної ланки. Особливу увагу слід приділити взаємозв’язкам психоемоційного стану і стану соматичного здоров’я.