Features of lactation in puerperal women with obesity

Abstract

The objective: to determine the features of lactation in obese puerperas, depending on the body mass index and the therapeutic and preventive measures. Materials and methods. The analysis and evaluation of quantitative and qualitative indicators (lactose, casein, total protein, lipids, lactoferrin, transferrin, ceruloplasmin, vitamins C and E, immunoglobulins of G, A, M classes) of maternal milk in the dynamics of the postpartum period in 386 puerperas was conducted. The main group consisted of 115 women with obesity, the management of the preconception period, pregnancy and the postpartum period was carried out according to the proposed by us program, including non-drug and drug methods. The comparison group included 103 puerperas with obesity, the management of which was carried out in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of health of Ukraine dated 15.07.2011. The control group consisted of 53 primiparous with normal body weight. Results. Analysis of the state of lactation revealed hypogalactia and pathological changes in the qualitative composition of breast milk, manifested in women with obesity and lower levels of lactose and lactoferrin by 1,6 times, total protein, ceruloplasmin by 2,2 times, lipids by 2,1 times, transferrin by 1,4 times, casein by 1,5 times, vitamin C by 1,8 times and E by 1,5 times, and the content of IgG by 2,1 times, IgM by 1,9 times, IgA by 2,2 times. The stage of hypogalactia severity and pathological changes in the quality of breast milk increase due to the body mass index growth. Conclusion. The proposed pathogenetically justified program of therapeutic and preventive measures contributed to the increase in the volume of breast milk and its quality improve. Мета дослідження: визначення особливостей лактації у породіль із ожирінням залежно від індексу маси тіла та проведених лікувальнопрофілактичних заходів. Матеріали та методи. Проведено аналіз і оцінювання кількості та якісних показників (лактози, казеїну, загального білка, ліпідів, лактоферину, трансферину, церулоплазміну, вітамінів С і Е, імуноглобулінів класів G, A, M) материнського молока у динаміці післяпологового періоду у 386 породіль. До основної групи увійшли 115 жінок із ожирінням, ведення прегравідарного періоду, вагітності та післяпологового періоду яких здійснювали за запропонованою нами програмою, що включала немедикаментозні та медикаментозні методи. До групи порівняння увійшли 103 породіллі з ожирінням, менеджмент ведення яких проводили згідно з Наказом № 417 МОЗ України від 15.07.2011 р. До контрольної групи включені 53 першороділлі з нормальною масою тіла. Результати. Аналіз стану лактації виявив гіпогалактію та патологічні зміни якісного складу грудного молока, що характеризувались у жінок із ожирінням зниженням рівня лактози і лактоферину у 1,6 разу, загального білка, церулоплазміну – у 2,2 разу, ліпідів – у 2,1 разу, трансферину – в 1,4 разу, казеїну – в 1,5 разу, вітаміну С – в 1,8 разу та Е – в 1,5 разу, а також вмісту IgG – у 2,1 разу, IgM – в 1,9 разу, IgА – у 2,2 разу. Ступінь тяжкості гіпогалактії і кількість патологічних змін якісних показників материнського молока зростають у міру підвищення індексу маси тіла. Заключення. Запропонована нами патогенетично обґрунтована програма лікувально-профілактичних заходів сприяла збільшенню кількості грудного молока і покращенню його якісного складу.