Фізіологічна характеристика пацієнток репродуктивного віку з жіночою сексуальною дисфункцією та ендометріозом (порівняння клініко-лабораторних показників різних груп дослідження)

Abstract

Ендометріоз – естрогензалежне запальне захворювання, що уражає 5–10 % жінок репродуктивного віку. Майже дві третини жінок з ендометріозом мають сексуальну дисфункцію, що зумовлена диспареунією, негативно впливає на якість життя та психічне здоров’я. Мета роботи – визначити відмінності клініко-лабораторних показників у різних групах пацієнток репродуктивного віку для отримання інформації щодо особливостей формування підґрунтя розвитку жіночої сексуальної дисфункції (ЖСД) у хворих на ендометріоз. Матеріали і методи. Проаналізували результати обстеження гормонального фону, індексу сексуальної дисфункції (ІСД) та інших лабораторних маркерів 130 жінок активного репродуктивного віку. Обстежених поділили на групи: у І (n = 100) – основну групу – залучили жінок із ЖСД, з-поміж них розрізняли ІА підгрупу (n = 70) – жінки із ЖСД і зовнішнім генітальним ендометріозом і ІВ підгрупу (n = 30) – жінки тільки з ЖСД; у ІІ групу (n = 30) ввійшли здорові жінки. Результати. Гормональний репродуктивний фон жінок з ендометріозом, що поєднаний із ЖСД (група ІА), відрізняється від такого в пацієнток із моноформою ЖСД (група ІВ). Це виявили за достовірною різницею рівнів фолікулостимулювального гормона, естрадіолу, тестостерону вільного та дегідроепіандростерон-сульфату – р = 0,001, р = 0,039, р = 0,035 та р = 0,035 відповідно. У всіх жінок з ознаками ЖСД (незалежно від наявності супутнього ендометріозу) виявили недостатність вітаміну D, гіпергомоцистеїнемію, антитіла до тиреопероксидази, діагностували функціональну гіперпролактинемію. Апостеріорний аналіз (критерій Манна–Вітні) показав, що у пацієнток групи ІА середні значення балів за всіма категоріями анкети визначення ІСД статистично значущо вищі порівняно з параметрами обстежених із групи ІВ (р < 0,001). Висновки. Гормональний фон жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом і ЖСД порівняно з пацієнтками з моноформою ЖСД характеризується підвищеними рівнями фолікулостимулювального гормона, естрадіолу, тестостерону вільного та дегідроепіандростерон-сульфату, при цьому не запобігає формуванню у них ознак ЖСД і супроводжується різними показниками доменів за ІСД.