Ефективність алергенспецифічної імунотерапії у дітей з бронхіальною астмою, сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу

Abstract

Єдиним методом лікування, що може змінити природний перебіг алергії, є алергенспецифічна імунотерапія, яка дозволяє зменшити чутливість організму дитини до алергену та знизити активність хронічного запалення. Доказова база ефективності застосування алергенспецифічної імунотерапії в лікуванні бронхіальної астми (БА) останнім часом суттєво розширилася. Проте дійсно важливі результати залишаються занадто обмеженими, щоб зробити клінічно корисні висновки щодо ефективності сублінгвальної алергенспецифічної імунотерапії (СЛІТ) у людей з БА, і потребують подальших доказів. Метою дослідження є оцінка ефективності СЛІТ як додаткового лікування атопічної БА різного ступеня тяжкості у дітей, сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу. Матеріали та методи. Основну групу спостереження становили 80 дітей з БА, віком від 5 до 17 років, їх було розподілено на три групи за тяжкістю перебігу захворювання: група 1 — 20 дітей з легким інтермітуючим перебігом БА, група 2 — 30 дітей з легким персистуючим перебігом БА, група 3 — 30 дітей із середньотяжким персистуючим перебігом БА. Обстежено також 30 практично здорових дітей без БА як контрольна група. Для СЛІТ використовували спрей сублінгвальний Оралтек, виробництва Inmunotek, Іспанія (суміш алергенів кліщів домашнього пилу Dermatophagoides pteronyssinus 50 %/Dermatophagoides farinae 50 %, 1 мл розчину у флаконі містить 30 000 ТО екстракту природних алергенів). Для оцінки ефективності лікування здійснювали аналіз загального бала клінічних проявів (ЗБКП) БА та алергічного риніту (АР) і ступеня контрольованості БА за Asthma Control Test. Також аналізувався стан клітинної та гуморальної ланок імунітету у динаміці терапії. Ці показники оцінювалися протягом 1 місяця до початку і 1 місяця після закінчення річного курсу терапії. Для оцінки обґрунтованості та вірогідності отриманих результатів проводилась статистична обробка даних з використанням програм Microsoft Excel 2016, Statistica for Windows 10. Для оцінки вірогідності отриманих результатів використовували t-критерій Стьюдента. Різницю між порівнюваними величинами вважали статистично значущою на рівні р < 0,05. Результати. Результати статистичного аналізу підтвердили вірогідне поліпшення після лікування показників контролю в групах пацієнтів, які отримували СЛІТ: зниження ЗБКП, частоти виникнення клінічних симптомів і прийому препаратів невідкладної терапії (р < 0,05). До кінця дослідження позитивна динаміка клінічних симптомів порівняно з показниками до початку лікування (відповідно до наведеного вище переліку) становила: у хворих групи 1 — 82,5; 91,8; 94,5 %, у хворих групи 2 — 80,5; 88,4; 92,7 %, у хворих групи 3 — 76,7; 85,3; 91,2 %. Після лікування з додаванням СЛІТ до базисної терапії спостерігали вірогідне підвищення IgE та sIgA, підвищення спонтанної проліферативної відповіді Т-лімфоцитів на мітоген у всіх трьох групах спостереження до рівня контрольної групи, вірогідне зменшення еозинофільного запалення та поліпшення показників клітинної і гуморальної ланки імунітету (р < 0,001). Висновки. Призначення СЛІТ у дітей з БА легкого інтермітуючого перебігу, БА легкого персистуючого перебігу та цілорічним АР, БА середньотяжкого персистуючого перебігу та цілорічним АР дає можливість отримати стійкий контроль захворювання, дозволяє скоротити число візитів до лікаря та обґрунтовує широке використання цього методу в клінічній алергологічній практиці.