Оцінка ефективності надання медичної допомоги дітям, хворим на цукровий діабет, у різних областях України протягом останніх 20 років (2002–2021 рр.) мирного часу

Abstract

Актуальність. Зростаюча кількість дітей з цукровим діабетом (ЦД) створює глобальну економічну проблему в галузі охорони здоров’я, зокрема фінансовий тягар для системи охорони здоров’я країни та економічний стрес для сімей дітей, хворих на ЦД. Мета дослідження. Оцінити показники ефективності надання медичної допомоги дітям, хворим на цукровий діабет, різних регіонів України протягом останніх 20 років (2002–2021 рр.) мирного часу. Матеріали та методи. У статті наведені результати статистичної оцінки та епідеміологічного аналізу даних Центру медичної статистики МОЗ України щодо показників інвалідності, рівня госпіталізації, показників надання стаціонарної допомоги серед дитячого населення протягом 2002–2021 років. Статистична обробка результатів проводилася за допомогою програми MS Excel, XLSTAT-Pro. Результати. Протягом 2002–2021 років найшвидшими темпами зростає показник первинної інвалідності внаслідок ЦД серед групи підлітків — у 4,1 раза; найменшими — у дітей молодшого шкільного віку — у 3,4 раза, а серед дітей 0–6 років — у 3,6 раза. Питома вага дітей-інвалідів унаслідок ЦД станом на 2017 рік становить 12 % серед вікової групи 0–6 років, 25 % — серед підлітків (15–17 років). Протягом 2013–2021 рр. рівень госпіталізації дітей, хворих на ЦД, збільшився з 1,27 до 1,35 на 1000 відповідного населення, а показник середньої тривалості лікування у стаціонарі зменшився на 19 %. Показник летальності від ускладнень цукрового діабету серед госпіталізованих дітей коливається та не має чіткої тенденції (у 2021 році становив 0,02 на 100 госпіталізованих). Висновки. Аналіз ефективності надання медичної допомоги дітям, хворим на ЦД, протягом 2002–2021 рр. в умовах зростання поширеності та захворюваності на ЦД показав стійкі тенденції: до колосального зростання рівня первинної та загальної інвалідності, незначного підвищення рівня госпіталізації, зменшення середньої тривалості лікування у стаціонарі. Отримані результати свідчать про необхідність детального вивчення причин, контролю та перегляду протокольних документів ведення таких хворих.