Ультразвукова оцінка гемодинаміки та морфології магістральних артерій шиї у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з геморагічним інсультом Ткачишин О.В.

Abstract

Мета: визначити структурні та гемодинамічні особливості магістральних артерій шиї у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), асоційовану з геморагічним інсультом (ГІ). Матеріали і методи. Пацієнтів розподілили на дві групи. До основної групи залучили 107 осіб (56 жінок та 51 чоловік, вік – 38–77 років, середній вік – (54,0±9,5) року), які перенесли ГІ як ускладнення ГХ ІІ стадії понад 6 міс тому, до контрольної – 104 особи (54 жінки та 50 чоловіків, вік – 39–75 років, середній вік – (53,7±8,9) року) з ГХ без перенесеного ГІ. Групи пацієнтів були рандомізовані за основними показниками. Пацієнтам в обох групах провели ультразвукове дослідження магістральних артерій шиї: вимірювали діаметр, пікову систолічну і максимальну кінцеву діастолічну швидкість, індекс периферичного опору Пурсело, пульсаційний індекс Гослінга у загальних сонних (ЗСА), внутрішніх сонних (ВСА) та вертебральних (ВА) артеріях, товщину комплексу інтима-медія в ЗСА. Результати. В основній групі діаметр правої ЗСА становив (7,079±0,073) мм, лівої ЗСА – (7,109±0,083) мм), правої ВСА – (5,403±0,048) мм, лівої ВСА – (5,550±0,069) мм, правої ВА – (3,803±0,048) мм, лівої ВА – (3,982±0,047) мм, індекс периферичного опору та пульсаційний індекс (крім індексу периферичного опору в лівих ВСА та ЗСА) були статистично значущо більшими порівняно з такими в контрольній групі, а пікова систолічна і максимальна кінцева діастолічна швидкість у каротидному басейні – статистично значущо меншою. Відносний ризик розвитку атеросклерозу в основній групі становив 2,283 (95% довірчий інтервал – 1,808–2,884), атеросклеротичної бляшки – 2,547 (95% довірчий інтервал – 1,828–3,550). За критерієм χ2 виявлено відносно сильний зв’язок між перенесеним ГІ при ГХ та наявністю атеросклерозу магістральних артерій шиї, середньої сили зв’язок між перенесеним ГІ при ГХ та наявністю хоча б однієї атеросклеротичної бляшки (за коефіцієнтом спряженості Пірсона) (усі p<0,001). Коефіцієнт кореляції Спірмена між кількістю місяців після ГІ (від 6 міс) та довжиною і висотою найбільших бляшок становив 0,72 та 0,56 відповідно (сила зв’язку за шкалою Чеддока – висока та середня відповідно (p<0,05)). Висновки. Структурні та гемодинамічні особливості магістральних артерій шиї у хворих на ГХ, асоційовану з ГІ, відрізняються від таких у хворих на ГХ без перенесеного ГІ. Ці особливості є одним з чинників прогресування атеросклерозу магістральних артерій шиї.