DSpace Собрание:

Дослідження користувачів мобільних пристроїв методом анкетування та об’єктивної аудіометрії (отоакустична емісія)

Tue, 01 Jun 2021 00:00:00 GMT

Название: Дослідження користувачів мобільних пристроїв методом анкетування та об’єктивної аудіометрії (отоакустична емісія) Авторы: Федорченко, Д.; Дідковський, В. Краткий осмотр (реферат): Мета: Основною метою проведеного дослідження було визначити вплив користу вання мобільними пристроями серед молоді в Україні на слуховий аналізатор методом анкету вання та об’єктивної аудіометрії (отоакустична емісія) та порівняти отримані результати отриманих даних з даними отриманими в дослідженнях проведених в Швеції та Фінляндії, котрі були першими, хто провів багаточисельні дослідження стосовно погіршення слуху та виникнення інших симптомів при використанні мобільних пристроїв. Методи: Учасників дослідження було відібрано зі волонтерів, яким були розіслані анонімні анкети з питаннями. Кількість осіб, які за повнили анкету склала 251. Була використана стратифікована вибірка за віком, статтю, яким телефоном користуються, скільки часу приділяють на розмови, розмовляють з навушниками чи без, та як розмови по телефону вплинули на здоров’я (головний біль, вушний шум, погіршення слуху). Результати: Згідно опитування середній вік респондентів склав 17-25 років (32,3% - 22 р., 13,1% - 19р., 12,4% - 20р., 10,8% - 23 р., 8,4% - 21р., 8% - 18р., 7,6% - 17р., 2,8% - 24р., 2,8% - 25р.). Таким чином середній вік молодого і працездатного віку склав 22 роки. Кількість жінок склала 74,3%, чоловіків – 25,7%. Майже всі респонденти користуються мобільним телефоном (99,2%), тому подальші дослідження будуть пов’язані з цим видом зв’язку. 51,8% розмовляють за допомо гою додаткових пристроїв (навушники), 8,8% - без додаткових пристроїв, 39,4% розмовляють за допомогою обох варіантів. Було досліджено вплив розмов по телефону на самопочуття та здоров’я після розмов. 3,6% студентів відчувають головний біль після розмов по телефону, 96,4% головний біль не відчувають. 58,2% відчувають головний біль протягом тижня, 41,8% головного болю не мають. Більшість респондентів пов’язують головний біль протягом тижня з втомою, недосипанням, стресом і нервовим напруженням під час навчання, зі зміною погоди, з порушеним режимом дня, артеріальною гіпертензією, голодом, з частими розмовами по телефону. 42,2% рес пондентів відчувають вушний шум: 1,6% з них відчувають вушний шум кожний день, 4,8% раз в декілька днів, 35,9% зрідка. 57,8% взагалі шум не відчувають. 21,5% респондентів відчувають погіршення слуху, 78,5% респондентів погіршення слуху не відчувають. Респондентам, які ма ють погіршення слуху, було запропоновано пройти дослідження об’єктивну аудіометрію (ото акустична емісія) для дослідження змін слуху. Шістдесят респондентів взяло участь у цьому обстеженні Перед дослідженням було проведено отоскопію респондентів для виключення будь яких органічних уражень вух. У 85 вух респондентів (71%), які скаржилися на погіршення слуху, на частоті 8000 Гц не було зареєстровано відповіді. У 95 вух респондентів (79%), які скаржилися на погіршення слуху, на частоті 5714 Гц не було зареєстровано відповіді. Коефіцієнт кореляції, який вираховувався за Пірсоном, між показникам респондентів Києва та результатів дослідження в країнах північної Європи склав 0,935, що вказує на значно високу силу зв’язку.

Особливості діагностики та лікування спортивної грижі: огляд літератури

Tue, 01 Jun 2021 00:00:00 GMT

Название: Особливості діагностики та лікування спортивної грижі: огляд літератури Авторы: Омельченко, А. Краткий осмотр (реферат): Спортивна грижа є надзвичайно актуальною проблемою в професійному та аматорському спорті. Актуальність дослідження даної патології обумовлена тим, що на даний момент не існує єдиної класифікації, немає чіткого алгоритму діагностики та ефективного загальноприйнятого хірургічного лікування. В статті проведена систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми болю в пахвинній ділянці при фізичних навантаженнях, що є основним проявом спортивної грижі у футболістів. Представлені результати досліджень свідчать, що характерною ознакою спортивної грижі є наявність слабкості задньої стінки пахвинного каналу без наявності анатомічних ознак типової грижі, а для верифікації діагнозу важливе значення має ультразвукове дослідження та магнітно резонансна томографія пахвинної ділянки. В дослідженні проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування спортивної грижі. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для загальних хірургів, спортивних лікарів, сімейних лікарів, ортопедів-травматологів.

Рівень серотоніну у хворих на генералізований атеросклероз та його динаміка під впливом цилостазолу

Tue, 01 Jun 2021 00:00:00 GMT

Название: Рівень серотоніну у хворих на генералізований атеросклероз та його динаміка під впливом цилостазолу Авторы: Моцак, Т.; Лизогуб, В. Г.; Купчинська, О.; Бугайцев, О. Краткий осмотр (реферат): Метою даної роботи є вивчення впливу цилостазолу на регіональну гемодинамі ку, рівень серотоніну та функціональну активність мозку, серця, нижніх кінцівок у хворих на генералізований атеросклероз. У 12-тижневе відкрите рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження було включено 52 осіб чоловічої статі з генералізованим атеросклерозом та 26 осіб чоловічої статі з хронічним коронарним синдромом (група порівняння). Пацієнти основної групи, які мали генералізований атеросклероз були рандомізовані на дві підгрупи: 26 чоловіків додатково до базисної терапії отримували цилостазол в дозі 100 мг двічі на добу та 26 паці єнтів, які додатково отримували плацебо. Пацієнти з генералізованим атеросклерозом мали ураження чотирьох судинних басейнів: церебрального, коронарного, мезентеріального та ниж ніх кінцівок. Виявлено, що у хворих на генералізований атеросклероз рівень серотоніну в плазмі крові перевищував показник групи порівняння в 7,8 рази, а ряд інших показників, таких як: показники об’ємного кровотоку (р<0,001), когнітивної функції, дистанції безбольової ходьби, були нижче групи порівняння. Під впливом лікування, з додаванням цилостазолу протягом 12 тижнів до базисної терапії, стан показників покращився: рівень серотоніну в плазмі зменшив ся в 2,9 рази (р<0,001), достовірно (р<0,001) збільшився об’ємний кровотік в усіх досліджуваних судинних басейнах, що сприяло зменшенню кількості як больових, так і безбольових епізодів ішемії міокарда (за даними добового електрокардіографічного моніторування), збільшенню безбольової та максимальної дистанції ходьби та поліпшенню когнітивної функції головного мозку. У групі пацієнтів з генералізованим атеросклерозом, які приймали плацебо, під впли вом лікування зміни були не достовірні. Отримані нами дані вказують на позитивний вплив цилостазолу як доповнення до базисної терапії у хворих на генералізований атеросклероз та важливість проведення подальших досліджень у даному напрямку.

Застосування перкутанної хімічної абляції в лікуванні пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою

Tue, 01 Jun 2021 00:00:00 GMT

Название: Застосування перкутанної хімічної абляції в лікуванні пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою Авторы: Левченко, Л.; Козачук, Є.; Земсков, С. Краткий осмотр (реферат): Щороку частота виявлення ГЦК невпинно зростає. У період з 1990 по 2015 рік показник вперше діагностованих випадків ГЦК збільшився на 75%. В Україні за 2018 рік спеці альним лікуванням охоплено лише 18,0% первинних хворих: тільки хірургічним лікуванням 4,9%, комбінованим та комплексним лікуванням — 2,0 %. Незадовільні результати з охоплення спеціальним лікування пов'язані з особливостями етіопатогенезу ГЦК, асимптоматичним пе ребігом та недосконалою системою скринінгу пацієнтів групи ризику, що утруднює діагнос тику захворювання на ранніх стадіях. Вибір тактики лікування ГЦК асоційованою з вірусним гепатитом і цирозом печінки досі залишається складною клінічною проблемою, оскільки “за стосування радикального лікування на ранній стадії є наріжним каменем для покращення за гальної виживаності таких пацієнтів. Пацієнтам з ГЦК на ранніх стадіях з цирозом печінки, що не підлягають радикальному хірургічному лікуванню на момент звернення, показано засто сування методів перкутанної абляції — радіочастотна абляція, хімічна абляція, кріоабляція, мікрохвильова абляція тощо. Основними показаннями для застосування локальної абляції в лікуванні ГЦК — дуже рання та рання стадія (за BCLC – стадія 0 та А), компенсована або субкомпенсована функція печінки при цирозі (Child - Pugh клас A та B), загальносоматичний статус за ECOG 0–1, діаметр пухлинного вогнища до 5,0 см (найбільш оптимально до 3,0 см), вогнищеве вузлове ураження, солітарне або множинне ураження. Перкутанну абляцію застосо вують у якості “брідж”-терапії з метою локального контролю пухлинного росту у пацієнтів, що відповідають Міланським критеріям, критеріям UCSFC і знаходяться в списку очікуван ня на трансплантацію. Також дані методи показали свою ефективність як неоад'ювантна “downstaging”-терапія у хворих, що не відповідають критеріям для трансплантації печінки та/або з первинно нерезектабельним ураженням. Протягом багатьох десятиліть перкутан на хімічна абляція була “золотим” стандартом мініінвазивного лікування ГЦК. Даний метод простий у виконанні, не потребує спеціального обладнання, добре переноситься пацієнтами, безпечний та економічно вигідний. Основні хімічні агенти - етанол та оцтова кислота. Про цедура перкутанної хімічної абляції передбачає інтратуморальне введення хімічного агенту “real-time” під контролем методів візуалізації (УЗД або КТ). Хімічна абляція - це метод дру гої лінії і застосовується лише у випадках, наявності протипоказань до виконання радіочас тотної абляції. Даний метод не супроводжується тяжкими специфічними ускладненнями та летальністю. Ефективність її клінічного застосування безпосередньо залежить від розміру пухлинного вогнища. Оптимальний розмір пухлинного вогнища становить не більше 3,0 см. Інтратуморальне введення етанолу призводить до некротизації 90% -100% пухлинних вузлів ГЦК діаметром ≤ 2,0 см та 70% при пухлинах 2,0 - 3,0 см.