<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Общество:</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5430</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 24 Apr 2026 19:27:51 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-24T19:27:51Z</dc:date>
    <item>
      <title>Особливості центральної гемодинаміки у хворих на хронічний коронарний синдром на фоні генералізованого атеросклерозу під впливом цилостазолу</title>
      <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2416</link>
      <description>Название: Особливості центральної гемодинаміки у хворих на хронічний коронарний синдром на фоні генералізованого атеросклерозу під впливом цилостазолу
Авторы: Моцак, Т.
Краткий осмотр (реферат): Метою роботи було вивчити особливості центральної та внутрішньосерцевої &#xD;
гемодинаміки у хворих на генералізований атеросклероз (ГАС) та їх динаміку під впливом селек тивного інгібітора фосфодіестерази 3 цилостазолу. Стан центральної гемодинаміки вивчали &#xD;
у хворих трьох досліджуваних груп: 1 групу склали 48 пацієнтів з ГАС чоловічої статі, віком від &#xD;
65 до 83 років з клінічними проявами ураження чотирьох судинних басейнів: коронарного, це ребрального, мезентеріального і феморального; 2 групу склали 23 хворих на хронічний коронар ний синдром (ХКС), постінфарктний кардіосклеpоз без супутньої судинної патології, чоловічої &#xD;
статі, середній вік 68,5±6,5 років, з клінічними проявами атеросклеротичного ураження лише &#xD;
коронарного русла. Контрольну групу (КГ) склали 18 практично здорових осіб чоловічої статі, &#xD;
середній вік по групі склав 62,5±5,3 роки. Пацієнти 1 групи були рандомізовані на дві підгрупи. &#xD;
Пацієнти першої підгрупи (ГАС-Ц) додатково до базисної терапії отримувала цилостазол (Ц) &#xD;
в дозі 100 мг двічі на добу, пацієнти другої підгрупи - підгрупа порівняння (ГАС-П) – отримували &#xD;
лише базисну терапію. Стан центральної гемодинаміки оцінювали методом ехокардіографії в &#xD;
М- та В-режимах. Біоелектричну активність міокарда оцінювали методом добового моніто рування електрокардіограми.&#xD;
Отримані данні засвідчили достовірно менші показники як інотропної, так і хронотроп ної функції міокарда у хворих 1-ї групи порівняно з пацієнтами КГ (р&lt;0,05), що проявилось &#xD;
достовірно значно меншими показниками хвилинного об’єму кровообігу (р&lt;0,01). Порівняння &#xD;
показників центральної гемодинаміки хворих 1-ї групи з аналогічними показниками хворих 2-ї &#xD;
групи дозволило виявити достовірно менші значення частоти серцевих скорочень (ЧСС), фрак ції викиду лівого шлуночка (ФВ), швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда (Vcf), &#xD;
ударного (УО) та хвилинного (ХОК) об’ємів кровообігу у хворих 1-ї групи (р&lt;0,05). Після дода ванням цилостазолу (Ц) до комплексної стандартної фармакотерапії, спостерігали посилення &#xD;
інотропної та хронотропної функції серця: ЧСС достовірно збільшилась на 9,1% (р&lt;0,05), кін цево-систолічний об’єм зменшився на 6,2%, фракція викиду зросла на 5,2% (р&lt;0,01), хвилинний &#xD;
об’єм кровотоку збільшився на 14,9% (р&lt;0,01), а швидкість циркулярного скорочення волокон &#xD;
міокарда, на 4,7% (р&lt;0,05), порівняно з даними до лікування. Важливо, що приріст функціо нальної активності міокарда (хронотропної та інотропної), під впливом Ц, був одночасно зі &#xD;
зменшенням проявів ішемії міокарда. Кількість больових (БЕІМ) та безбольових епізодів ішемії &#xD;
міокарда (ББЕІМ) достовірно (р&lt;0,05) зменшилась – відповідно на 24,0% та 20,6%.&#xD;
Таким чином, отримані нами дані показали що у хворих на генералізований атеросклероз з &#xD;
перенесеними інфарктом міокарда, ішемічним інсультом з синдромом переміжної кульгавості &#xD;
та стенозом мезентеріальних артерій, застосування інгібітора фосфодіестерази-3 Ц в складі &#xD;
комплексної стандартної фармакотерапії призводить до позитивного інотропного та хро нотропного ефектів та загалом до збільшення хвилинного об’єму кровообігу. Важливо те, що &#xD;
збільшення функціональної активності міокарда у хворих на ГАС не збільшує прояви ішемії &#xD;
міокарда, а достовірно зменшує кількість БЕІМ та ББЕІМ (р&lt;0,05).</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2416</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Ефективність та безпечність стереотаксичної радіохірургії на лінійному прискорювачі у хворих з менінгіомами краніобазальної локалізації</title>
      <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2415</link>
      <description>Название: Ефективність та безпечність стереотаксичної радіохірургії на лінійному прискорювачі у хворих з менінгіомами краніобазальної локалізації
Авторы: Кручок, І.; Чувашова, О.
Краткий осмотр (реферат): Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з &#xD;
питання застосування методу стереотаксичної радіохірургії у лікуванні хворих з менінгіома ми краніобазальної локалізації. &#xD;
Основною метою проведеного дослідження є визначення ефективності та безпеки методу &#xD;
стереотаксичної радіохірургії у хворих з менінгіомами краніобазальної локалізації на осно ві оцінки параметрів локального контролю та ймовірного післяпроменевого неврологічного &#xD;
дефіциту. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми ліку вання хворих на менінгіоми основи черепа засвідчила, що стереотаксична радіохірургія може &#xD;
застосовуватись, як самостійний метод лікування, так і в доповнення, до мікрохірургічного &#xD;
видалення пухлин. Актуальність даного дослідження пов’язана з обмеженими можливостя ми мікрохірургічного видалення менінгіом краніобазальної локалізації, для досягнення повного &#xD;
локального контролю пухлин, а також з високою частотою неврологічного дефіциту після &#xD;
операцій. Методика проведення дослідження: ретроспективний аналіз результатів стере отаксичної радіохірургії 117 хворих з 119 менінгіомами краніобазальної локалізації пролікова них з 2010 по 2014 рік в ДУ «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України) &#xD;
на лінійному прискорювачі Varian Trilogy, з використанням даних клінічного (Індекс Карнов ського) та неврологічного огляду, магнітно-резонансної томографії до та після радіохірургії, &#xD;
волюметричне дослідження локального контролю протягом післяпроменевого моніторингу. &#xD;
Об’єктом дослідження обрано хворих з менінгіомами краніобазальної локалізації. В статті &#xD;
представлено результати дослідження: за даними магнітно-резонансного післяпроменевого &#xD;
моніторінгу серед 119 (100%) випадків менінгіом краніобазальної локалізації з середнім періо дом катамнезу після лікування 20,8 місяців у 96 (81%) випадках визначався регрес пухлини; у &#xD;
10 (11%) – мала місце стабілізація розмірів пухлини, яка свідчить про припинення її росту. &#xD;
Збільшення питомої ваги хворих з показником Індексу Карновського = 90 з 41,9% до 70,9%, &#xD;
свідчить про високий показник безпечності методу. Дослідження емпірично підтверджує та &#xD;
теоретично доводить, що стереотаксична радіохірургія – ефективний та безпечний метод &#xD;
лікування менінгіом краніобазальної локалізації, що забезпечує високий рівень контролю рос ту (92 %) зі збереженням при цьому високого рівню якості життя хворих. Результати про веденого дослідження можуть бути корисними для створення алгоритму ведення хворих на &#xD;
менінгіоми основи черепа.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2415</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Експериментальне дослідження особливостей імплантації різних видів сіток в черевну стінку при їх інтраабдомінальному розміщенні</title>
      <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2414</link>
      <description>Название: Експериментальне дослідження особливостей імплантації різних видів сіток в черевну стінку при їх інтраабдомінальному розміщенні
Авторы: Кривопустов, М.; Тарасюк, Т. В.; Іоффе, О. Ю.
Краткий осмотр (реферат): В статті розглянуто особливості імплантації різних видів композитних сіток в &#xD;
товщу передньої черевної стінки. Основною метою проведеного дослідження було оцінити швид кість та надійність фіксації сітчатого імпланта до парієтальної очеревини, його інтеграцію &#xD;
в черевну стінку та вираженість розвитку злукового процесу в черевній порожнині на фоні ін траабдомінального розміщення імпланта. Актуальність дослідження полягає у зростанні від сотка лапароскопічних герніопластик з інтраабдомінальним розміщенням сіток в медичній &#xD;
практиці. При цьому дані щодо швидкості імплантації різних видів сіток в товщу передньої &#xD;
черевної стінки є обмеженими. Це зумовлює дискусії з приводу вибору оптимального типу сітки &#xD;
при інтраабдомінальному її розміщенні. Методика проведення дослідження полягала у вивченні &#xD;
ступеня імплантації в товщу передньої черевної стінки трьох видів поліпропіленових компо зитних сіток в експерименті на 27 білих щурах лінії Вістар. Сітку площею 2 х 2 см фіксували &#xD;
до парієтальної очеревини передньої черевної стінки інтраабдомінально. Використовували ком позитні поліпропіленові сітки з різними видами структури та зовнішнього покриття: група &#xD;
І – одностороннє антиадгезивне покриття окисленою регенерованою целюлозою (n=9), група ІІ – &#xD;
двостороннє антиадгезивне покриття поліглекапрону-25 (n=9), група ІІІ – одностороннє анти адгезивне покриття жирними кислотами Омега-3 (n=9). В статті представлено результати &#xD;
хронічного експерименту з оцінкою стану імплантації сітки на 14, 30 та 90 добу. Проведено ана ліз вираженості злукового процесу між антиадгезивним покриттям імпланту та вісцеральною &#xD;
очеревиною. Статистично значимих відмінностей між групами при макроскопічній оцінці злу кового процесу на 14, 30, 90 добу спостереження не виявлено (p &gt; 0,05). Гістологічне дослідження &#xD;
комплексу «передня черевна стінка – імплант» не підтвердило статистично значущих розбіж ності у міцності фіксації сіток в групі І та ІІ до передньої черевної стінки (р=0,387) сумарно за &#xD;
всі періоди спостереження, однак на 30 добу виявлено формування двошарової капсули та сером &#xD;
в групі ІІ. Утворення неоперитонеуму спостерігалося лише при використанні сітки з антиад гезивним одностороннім покриттям окисленою регенерованою целюлозою на 90 добу спостере ження. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що відсутність антиад гезивного покриття в місті контакту з парієтальною очеревиною забезпечує коротші строки &#xD;
імплантації сітки в передню черевну стінку та утворення мезотелію. Результати проведеного &#xD;
дослідження можуть бути корисними при виборі виду композитної поліпропіленової сітки у па цієнтів з грижами передньої черевної стінки, для яких обрано метод хірургічного лікування – ла пароскопічну протезуючу герніопластику з інтраабдомінальним розміщенням імпланту.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2414</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Система Цигун та Йога-терапії, як засіб фізичної реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу</title>
      <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2413</link>
      <description>Название: Система Цигун та Йога-терапії, як засіб фізичної реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу
Авторы: Копчинська, Ю.; Коваленко, Н.
Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто особливості етіопатогенезу гіпертонічної хвороби та &#xD;
застосування методів і засобів фізичної терапії, які поєднують в собі дієтотерапію, ЛФК, &#xD;
оздоровче плавання, лікувальний масаж, фізіотерапію, кардіотренування тощо. Але існуючі &#xD;
програми фізичної терапії не мають цілісного підходу до відновлення здоров’я людей з артері альною гіпертензією, тому в статті досліджуються альтернативні підходи до застосування &#xD;
оздоровчих програм для реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу, зокрема, система Цигун &#xD;
та Йога-терапія. Розроблена програма фізичної реабілітації при гіпертонічній хворобі дозво ляє знизити індекс площі гіпертензії, що дозволяє підвищити ефективність відновного ліку вання, позитивно впливає на психоемоційний та фізичний стан хворого, сприяє нормалізації &#xD;
тиску, прискорює процес одужання та відновлення працездатності.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2413</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

