DSpace Общество:

Особливості центральної гемодинаміки у хворих на хронічний коронарний синдром на фоні генералізованого атеросклерозу під впливом цилостазолу

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Особливості центральної гемодинаміки у хворих на хронічний коронарний синдром на фоні генералізованого атеросклерозу під впливом цилостазолу Авторы: Моцак, Т. Краткий осмотр (реферат): Метою роботи було вивчити особливості центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на генералізований атеросклероз (ГАС) та їх динаміку під впливом селек тивного інгібітора фосфодіестерази 3 цилостазолу. Стан центральної гемодинаміки вивчали у хворих трьох досліджуваних груп: 1 групу склали 48 пацієнтів з ГАС чоловічої статі, віком від 65 до 83 років з клінічними проявами ураження чотирьох судинних басейнів: коронарного, це ребрального, мезентеріального і феморального; 2 групу склали 23 хворих на хронічний коронар ний синдром (ХКС), постінфарктний кардіосклеpоз без супутньої судинної патології, чоловічої статі, середній вік 68,5±6,5 років, з клінічними проявами атеросклеротичного ураження лише коронарного русла. Контрольну групу (КГ) склали 18 практично здорових осіб чоловічої статі, середній вік по групі склав 62,5±5,3 роки. Пацієнти 1 групи були рандомізовані на дві підгрупи. Пацієнти першої підгрупи (ГАС-Ц) додатково до базисної терапії отримувала цилостазол (Ц) в дозі 100 мг двічі на добу, пацієнти другої підгрупи - підгрупа порівняння (ГАС-П) – отримували лише базисну терапію. Стан центральної гемодинаміки оцінювали методом ехокардіографії в М- та В-режимах. Біоелектричну активність міокарда оцінювали методом добового моніто рування електрокардіограми. Отримані данні засвідчили достовірно менші показники як інотропної, так і хронотроп ної функції міокарда у хворих 1-ї групи порівняно з пацієнтами КГ (р<0,05), що проявилось достовірно значно меншими показниками хвилинного об’єму кровообігу (р<0,01). Порівняння показників центральної гемодинаміки хворих 1-ї групи з аналогічними показниками хворих 2-ї групи дозволило виявити достовірно менші значення частоти серцевих скорочень (ЧСС), фрак ції викиду лівого шлуночка (ФВ), швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда (Vcf), ударного (УО) та хвилинного (ХОК) об’ємів кровообігу у хворих 1-ї групи (р<0,05). Після дода ванням цилостазолу (Ц) до комплексної стандартної фармакотерапії, спостерігали посилення інотропної та хронотропної функції серця: ЧСС достовірно збільшилась на 9,1% (р<0,05), кін цево-систолічний об’єм зменшився на 6,2%, фракція викиду зросла на 5,2% (р<0,01), хвилинний об’єм кровотоку збільшився на 14,9% (р<0,01), а швидкість циркулярного скорочення волокон міокарда, на 4,7% (р<0,05), порівняно з даними до лікування. Важливо, що приріст функціо нальної активності міокарда (хронотропної та інотропної), під впливом Ц, був одночасно зі зменшенням проявів ішемії міокарда. Кількість больових (БЕІМ) та безбольових епізодів ішемії міокарда (ББЕІМ) достовірно (р<0,05) зменшилась – відповідно на 24,0% та 20,6%. Таким чином, отримані нами дані показали що у хворих на генералізований атеросклероз з перенесеними інфарктом міокарда, ішемічним інсультом з синдромом переміжної кульгавості та стенозом мезентеріальних артерій, застосування інгібітора фосфодіестерази-3 Ц в складі комплексної стандартної фармакотерапії призводить до позитивного інотропного та хро нотропного ефектів та загалом до збільшення хвилинного об’єму кровообігу. Важливо те, що збільшення функціональної активності міокарда у хворих на ГАС не збільшує прояви ішемії міокарда, а достовірно зменшує кількість БЕІМ та ББЕІМ (р<0,05).

Ефективність та безпечність стереотаксичної радіохірургії на лінійному прискорювачі у хворих з менінгіомами краніобазальної локалізації

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Ефективність та безпечність стереотаксичної радіохірургії на лінійному прискорювачі у хворих з менінгіомами краніобазальної локалізації Авторы: Кручок, І.; Чувашова, О. Краткий осмотр (реферат): Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання застосування методу стереотаксичної радіохірургії у лікуванні хворих з менінгіома ми краніобазальної локалізації. Основною метою проведеного дослідження є визначення ефективності та безпеки методу стереотаксичної радіохірургії у хворих з менінгіомами краніобазальної локалізації на осно ві оцінки параметрів локального контролю та ймовірного післяпроменевого неврологічного дефіциту. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми ліку вання хворих на менінгіоми основи черепа засвідчила, що стереотаксична радіохірургія може застосовуватись, як самостійний метод лікування, так і в доповнення, до мікрохірургічного видалення пухлин. Актуальність даного дослідження пов’язана з обмеженими можливостя ми мікрохірургічного видалення менінгіом краніобазальної локалізації, для досягнення повного локального контролю пухлин, а також з високою частотою неврологічного дефіциту після операцій. Методика проведення дослідження: ретроспективний аналіз результатів стере отаксичної радіохірургії 117 хворих з 119 менінгіомами краніобазальної локалізації пролікова них з 2010 по 2014 рік в ДУ «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України) на лінійному прискорювачі Varian Trilogy, з використанням даних клінічного (Індекс Карнов ського) та неврологічного огляду, магнітно-резонансної томографії до та після радіохірургії, волюметричне дослідження локального контролю протягом післяпроменевого моніторингу. Об’єктом дослідження обрано хворих з менінгіомами краніобазальної локалізації. В статті представлено результати дослідження: за даними магнітно-резонансного післяпроменевого моніторінгу серед 119 (100%) випадків менінгіом краніобазальної локалізації з середнім періо дом катамнезу після лікування 20,8 місяців у 96 (81%) випадках визначався регрес пухлини; у 10 (11%) – мала місце стабілізація розмірів пухлини, яка свідчить про припинення її росту. Збільшення питомої ваги хворих з показником Індексу Карновського = 90 з 41,9% до 70,9%, свідчить про високий показник безпечності методу. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що стереотаксична радіохірургія – ефективний та безпечний метод лікування менінгіом краніобазальної локалізації, що забезпечує високий рівень контролю рос ту (92 %) зі збереженням при цьому високого рівню якості життя хворих. Результати про веденого дослідження можуть бути корисними для створення алгоритму ведення хворих на менінгіоми основи черепа.

Експериментальне дослідження особливостей імплантації різних видів сіток в черевну стінку при їх інтраабдомінальному розміщенні

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Експериментальне дослідження особливостей імплантації різних видів сіток в черевну стінку при їх інтраабдомінальному розміщенні Авторы: Кривопустов, М.; Тарасюк, Т. В.; Іоффе, О. Ю. Краткий осмотр (реферат): В статті розглянуто особливості імплантації різних видів композитних сіток в товщу передньої черевної стінки. Основною метою проведеного дослідження було оцінити швид кість та надійність фіксації сітчатого імпланта до парієтальної очеревини, його інтеграцію в черевну стінку та вираженість розвитку злукового процесу в черевній порожнині на фоні ін траабдомінального розміщення імпланта. Актуальність дослідження полягає у зростанні від сотка лапароскопічних герніопластик з інтраабдомінальним розміщенням сіток в медичній практиці. При цьому дані щодо швидкості імплантації різних видів сіток в товщу передньої черевної стінки є обмеженими. Це зумовлює дискусії з приводу вибору оптимального типу сітки при інтраабдомінальному її розміщенні. Методика проведення дослідження полягала у вивченні ступеня імплантації в товщу передньої черевної стінки трьох видів поліпропіленових компо зитних сіток в експерименті на 27 білих щурах лінії Вістар. Сітку площею 2 х 2 см фіксували до парієтальної очеревини передньої черевної стінки інтраабдомінально. Використовували ком позитні поліпропіленові сітки з різними видами структури та зовнішнього покриття: група І – одностороннє антиадгезивне покриття окисленою регенерованою целюлозою (n=9), група ІІ – двостороннє антиадгезивне покриття поліглекапрону-25 (n=9), група ІІІ – одностороннє анти адгезивне покриття жирними кислотами Омега-3 (n=9). В статті представлено результати хронічного експерименту з оцінкою стану імплантації сітки на 14, 30 та 90 добу. Проведено ана ліз вираженості злукового процесу між антиадгезивним покриттям імпланту та вісцеральною очеревиною. Статистично значимих відмінностей між групами при макроскопічній оцінці злу кового процесу на 14, 30, 90 добу спостереження не виявлено (p > 0,05). Гістологічне дослідження комплексу «передня черевна стінка – імплант» не підтвердило статистично значущих розбіж ності у міцності фіксації сіток в групі І та ІІ до передньої черевної стінки (р=0,387) сумарно за всі періоди спостереження, однак на 30 добу виявлено формування двошарової капсули та сером в групі ІІ. Утворення неоперитонеуму спостерігалося лише при використанні сітки з антиад гезивним одностороннім покриттям окисленою регенерованою целюлозою на 90 добу спостере ження. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що відсутність антиад гезивного покриття в місті контакту з парієтальною очеревиною забезпечує коротші строки імплантації сітки в передню черевну стінку та утворення мезотелію. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними при виборі виду композитної поліпропіленової сітки у па цієнтів з грижами передньої черевної стінки, для яких обрано метод хірургічного лікування – ла пароскопічну протезуючу герніопластику з інтраабдомінальним розміщенням імпланту.

Система Цигун та Йога-терапії, як засіб фізичної реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Система Цигун та Йога-терапії, як засіб фізичної реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу Авторы: Копчинська, Ю.; Коваленко, Н. Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто особливості етіопатогенезу гіпертонічної хвороби та застосування методів і засобів фізичної терапії, які поєднують в собі дієтотерапію, ЛФК, оздоровче плавання, лікувальний масаж, фізіотерапію, кардіотренування тощо. Але існуючі програми фізичної терапії не мають цілісного підходу до відновлення здоров’я людей з артері альною гіпертензією, тому в статті досліджуються альтернативні підходи до застосування оздоровчих програм для реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу, зокрема, система Цигун та Йога-терапія. Розроблена програма фізичної реабілітації при гіпертонічній хворобі дозво ляє знизити індекс площі гіпертензії, що дозволяє підвищити ефективність відновного ліку вання, позитивно впливає на психоемоційний та фізичний стан хворого, сприяє нормалізації тиску, прискорює процес одужання та відновлення працездатності.