DSpace Собрание:

Клінічні випадки ВІЛ-інфекції з поліетіологічними опортуністичними ураженнями

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Клінічні випадки ВІЛ-інфекції з поліетіологічними опортуністичними ураженнями Авторы: Вінницька, О. В.; Мамедова, Г. З. Краткий осмотр (реферат): Представлено власне спостереження пацієнтів із пізніми стадіями ВІЛ-інфекції, в яких діагностовано поєднання кількох опортуністичних інфекцій (енцефаліт змішаного генезу (герпесвірусний і токсоплазмовий), гострий CMV-хоріоретиніт, орофарингеальний кандидоз) та пневмоцистна пневмонія, гострий CMV-хоріоретиніт, саркома Капоші, орофарингеальний кандидоз. Обидва пацієнти первинно були госпіталізовані в непрофільні медичні заклади, потім переведені в інфекційне відділення Київського міського центру синдрому набутого імунодефіциту. Обидва знали про свій ВІЛ-статус вже протягом кількох років і перебували на диспансерному обліку, але відмовилися від лікування та регулярних обстежень і спостереження. Обидва пацієнти перебували в тяжкому стані. Комплексно обстежені. Виявлено множинні опортуністичні інфекції. Пацієнтів лікували за протоколом ведення опортуністичних інфекцій. У стаціонарі була розпочата антиретровірусна терапія (АРТ). За даними катамнестичного спостереження, мають прихильність до лікування, регулярно приймають АРТ, мають невизначене вірусне навантаження (< 20 копій/мл) і збільшення кількості Т-хелперів.

Assessment of the informativeness of serological methods for the diagnosis of infectious mononucleosis and seroepidemiological data of its prevalance

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Название: Assessment of the informativeness of serological methods for the diagnosis of infectious mononucleosis and seroepidemiological data of its prevalance Авторы: Dziubenko, N.; Golubovska, O. Краткий осмотр (реферат): To assess the prevalence of markers of the acute period of infectious mononucleosis (VCA IgM, VCA IgG, EBNA IgG, heterophilic antibodies in the monospot test and EBV DNA by PCR) based on the analysis of the Dila laboratory database in Kyiv during the three-year observation period (2022-2024), to investigate changes in diagnostic approaches in clinical practice, to determine the effectiveness of various laboratory methods in the context of differential diagnosis with SARS-like diseases and to develop optimized recommendations for the rational use of diagnostic resources.

Парвовірусна інфекція у дорослих: серія клінічних випадків в постпандемічний період

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Название: Парвовірусна інфекція у дорослих: серія клінічних випадків в постпандемічний період Авторы: Кондратюк, Л. О.; Безродна, О. В. Краткий осмотр (реферат): Парвовірусна інфекція у імунокомпетентних пацієнтів зазвичай має легкий або безсимптомний перебіг, проте частина випадків може характеризуватися ускладненим перебігом, що потребує вирішення питання госпіталізації. Метою нашої роботи була клінічна характеристика перебігу парвовірусної інфекції в імунокомпетентних пацієнтів, які потребували госпіталізації. У статті розглянуті три клінічні випадки інфекції, зумовлених парвовірусом людини В19. У клінічній картині у пацієнтів мали місце виражений загальноінтоксикаційний синдром із гарячкою, тяжка анемія, гепатит із помірною біохімічною активністю та спленомегалія у першому клінічному випадку; мультиформна еритема та виражена тромбоцито- та лейкопенія у другому клінічному випадку; перикардит із пурпурними висипаннями у третьому клінічному випадку. У пацієнтів з імуносупресією парвовірусна інфекція може перебігати у вигляді хронічної анемії, панцитопенії, міокардиту, пневмоніту, гепатиту менінгіту, енцефаліту. ВІЛ-інфекція у всіх наших пацієнтів була виключена, проте в плановому порядку цим пацієнтам було рекомендовано дообстеження з метою виключення інших можливих причин імуносупресії. Таким чином, клінічна настороженість щодо парвовірусної інфекції на сьогоднішній день є актуальною, а комплексна специфічна діагностика (серологічна, молекулярно-генетична полімеразна ланцюгова реакція та імуноблотинг) є доступними, та можуть бути використані для визначення тактики подальшого дообстеження та лікування пацієнтів.

Primum non nocere

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Primum non nocere Авторы: Голубовська, О. Краткий осмотр (реферат): Співавтором Протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» МОЗ України з метою забезпечення протистояння коронавірусній хворобі (COVID-19) представлено передумови його створення. Україна зустріла COVID-19 на старті реформування другого етапу надання медичної допомоги. Також в країні були відсутні нормативні документи, які дозволяють лікарям призначати лікування пацієнтам з COVID-19 тими препаратами, які в найбільш постраджалих країнах світу показали свою ефективність. Оскільки в світі й досі відсутні будь-які офіційні рекомендації щодо застосування ліків для лікування COVID-19, засновані на засадах доказової медицини (ці докази будуть отримані пізніше по мірі аналізу отриманих даних), увесь світ застосовує це лікування тільки в межах клінічних досліджень. Таке експериментальне лікування зараз проводять згідно даних ВООЗ більш, ніж 230 різними засобами, в т.ч. імунобіологічними препаратами, а в США діє программа “Розширений доступ до жалісливого використання”, яка була схвалена Управлінням по санітарному нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів” (FDA). У законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) зазначено, що “в інтересах лікування особи, хворої на коронавірусну хворобу (COVID-19), підтверджену за результатами лабораторного тестування, можуть також застосовуватися методи лікування та/або профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19), якщо такі методи профілактики та/або лікування допущені офіційними органами Сполучених Штатів Америки, країн членів Європейського Союзу, а також Великобританії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської Народної Республіки, держави Ізраїль для застосування при лікуванні та/або профілактиці коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідній країні або на території Європейського Союзу відповідно до рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політики у сфері охорони здоров’я, за умови отримання згоди на медичне втручання.