http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18700 Thu, 09 Apr 2026 19:20:01 GMT 2026-04-09T19:20:01Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18826 Название: Український неврологічний журнал №4 (73) 2024 Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18826 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18825 Название: Передчасне старіння головного мозку як наслідок хронічного стресу Авторы: Вакуленко, Л. О.; Прокопів, М. М.; Гайструк, Н. А. Краткий осмотр (реферат): Старіння населення є глобальною світовою тенденцією, що має медичні, соціально-економічні й політичні наслідки. Старіння головного мозку часто випереджає інші соматичні вияви. В основі старіння мозку лежить зниження кровотоку, зменшення маси мозку, порушення функціональних міжнейрональних зв’язків через зміни вмісту нейротрансмітерів. Існує кілька теорій старіння: зношування організму та виснаження ресурсів, автоінтоксикаційна, результат ослаблення діяльності якоїсь системи чи органа, клітинна, молекулярна, генетична, результат надмірної диференціації та спеціалізації, адаптаційно-регуляторна. В основі клітинного старіння лежить вкорочення теломер, що призводить до активації ДНК і зупинки клітинного циклу (поділу клітин та їхнього відновлення). На процес старіння впливає багато чинників: спадковість, якість життя, хронічні захворювання, шкідливі звички та хронічний стрес. Є чіткий взаємозв’язок між стресом і раннім старінням головного мозку. Навіть у молодих здорових осіб тривалий стрес призводить до прискореного старіння. У разі хронічного стресу, так само, як і при фізіологічному старінні, зменшується рівень дофаміну, серотоніну, глутамату. Виснаження ацетилхолінергічної системи може спричинити ранню появу рухових порушень, когнітивних і поведінкових змін. Функціональний зв’язок префронтальної зони головного мозку на рівні нейромедіаторів із мигдалеподібними тілами дає змогу пристосовуватися до стресу та контролювати поведінку. Важливе значення має здатність правильно адаптуватися та реагувати на стрес, збереження фізичного й ментального здоров’я. Це означає, що підвищення психологічної стійкості через вдосконалення навичок керування емоціями та діями може допомогти уникнути прискореного старіння організму й пов’язаних із цим наслідків. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18825 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18824 Название: CADASIL і церебральна венозна ангіома. Клінічний випадок та огляд літератури Авторы: Потолокова, Д. Б.; Довбонос, Т. А. Краткий осмотр (реферат): Представлено огляд наукової літератури та опис клінічного випадку поєднаної артеріальної та венозної цереброваскулярної патології — церебральної автосомно-домінантної артеріопатії з підкірковими інфарктами й лейкоенцефалопатією (CADASIL) і венозної ангіоми мозку. CADASIL належить до рідкісних захворювань нервової системи, але водночас є найпоширенішою моногенною ангіопатією головного мозку, що призводить до раннього виникнення гострих і хронічних розладів мозкового кровообігу. Висвітлено сучасні погляди на епідеміологію, етіопатогенез, клініку, діагностику та менеджмент зазначеної патології. Представлені оновлені дані щодо поширеності типових і атипових мутацій гена NOTCH3, значення накопичення в судинній стінці змінених білків для розвитку селективної вазоконстрикції та інших етапів каскаду патологічних судинних порушень, а також щодо ролі перицитів у розвитку генетично детермінованої васкулопатії. Наведено результати досліджень корелятивних зв’язків між варіантами мутацій гена NOTCH3 та клінічною картиною захворювання, а також аналіз особливостей генотипу й фенотипу в пацієнтів із CADASIL у різних регіонах. Проведено ретроспективний аналіз становлення сучасних клінічних критеріїв CADASIL, які мають високу чутливість і специфічність та забезпечують швидкий скринінговий відбір пацієнтів для генетичного тестування з метою остаточної верифікації діагнозу. Використання клінічних критеріїв як діагностичного інструмента показано на прикладі власного клінічного спостереження. Описано еволюцію терапевтичних підходів і вторинної профілактики судинних уражень великого мозку за наявності CADASIL. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18824 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18822 Название: Раптова сенсоневральна втрата слуху: клінічний випадок крововиливу в лабіринт Авторы: Дубенко, О. Є.; Шило, К. О. Краткий осмотр (реферат): Раптова сенсоневральна втрата слуху належить до клінічно невідкладних станів, коли в пацієнта раптово (упродовж 72 год) відбувається втрата слуху сенсоневральної природи, що не є результатом ушкодження зовнішнього або середнього вуха. Крововилив у внутрішнє вухо є рідкісним захворюванням, яке виявляється тріадою симптомів (гостре запаморочення, раптова однобічна втрата слуху та шум у вусі), часто з несприятливим прогнозом щодо функціонального відновлення. Діагностика цього стану полягає в отоневрологічному обстеженні з аудіометрією та проведенні магнітно-резонансної томографії з контрастним підсиленням у режимі 3D-FLAIR. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18822 2025-01-01T00:00:00Z