<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/9918">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/9918</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14664" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14663" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14662" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14661" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-21T23:06:58Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14664">
    <title>Вплив супутньої патології на перебіг пієлонефриту  у військовослужбовців — учасників бойових дій</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14664</link>
    <description>Название: Вплив супутньої патології на перебіг пієлонефриту  у військовослужбовців — учасників бойових дій
Авторы: Колісник, О. С.; Бібік, Т. А.; Антонюк, О. Я.
Краткий осмотр (реферат): Встановлено, що найбільш поширеними коморбідними захворюваннями серед військовослужбовців із ПН були хвороби системи кровообігу — 47,46 %, хвороби органів травлення — 11,86 %, хвороби ендокринної системи — 9,32 % та хвороби системи дихання — 6,78 %. Доведено, що вік впливає на терміни перебування пацієнтів у стаціонарі (χ2 = 34,93; df = 9; р &lt; 0,001). У свою чергу, з віком кількість супутніх захворювань зростає і відповідно зростає ліжко-день. За допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена та Кендалла встановлено зв’язок між тривалістю лікування в стаціонарі та наявністю супутньої патології у пацієнтів, що свідчить про збільшення кількості днів перебування в стаціонарі у пацієнтів із мультиморбідністю (r = 0,7344; р &lt; 0,001; n = 118). Враховуючи високі ризики ускладнень ПН, важливе значення має своєчасне спрямування пацієнтів на стаціонарне лікування в профільне відділення. Принципи лікування базуються на засадах доказової медицини і передбачають &#xD;
персоніфікований підхід до оцінки ризиків для запобігання виникненню ускладнень.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14663">
    <title>Впровадження моделей змішаного навчання в закладах вищої медичної освіти України</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14663</link>
    <description>Название: Впровадження моделей змішаного навчання в закладах вищої медичної освіти України
Авторы: Слуту, Н. Ю.
Краткий осмотр (реферат): Показано важливість підготовки майбутніх магістрів медицини в умовах змішаного навчання, що передбачає ефективне поєднання різних форм і методів роботи на заняттях та в позааудиторній роботі. Обґрунтовано чинники якісного впровадження змішаного навчання в освітній процес підготовки майбутніх фахівців, що ґрунтуються на використанні різних моделей і методів змішаного навчання, персоналізації навчання здобувачів вищої освіти, адаптації здобувачів вищої освіти до навчальної діяльності в закладі вищої медичної освіти в умовах упровадження змішаного навчання, наявності досвіду у викладачів з впровадження в освітній процес різних моделей змішаного навчання, урахування рівня підготовки здобувачів вищої освіти для вибору моделі змішаного навчання. &#xD;
Було підтверджено, що впровадження змішаного навчання в освітній процес підготовки фахівців є ефективним способом організації навчальної діяльності в закладах освіти, оскільки створюються нові можливості щодо доступу здобувачів освіти до навчальних ресурсів та організації освітнього процесу з використанням більшої різноманітності форм, методів, засобів навчання та підходів до його організації. Нами встановлено, що поєднання таких моделей змішаного навчання, як Flex і Face to Face Driver, давали найкращі результати. Модель Flex застосовували для опрацювання теоретичного матеріалу, тобто здобувачі вищої освіти самостійно опрацьовували лекційний матеріал, а під час відео консультацій обговорювалися лише складні питання теми. Модель Face to Face Driver впроваджували під час проведення практичних занять, використовуючи на заняттях віртуальні лабораторії, інтерактивні додатки, хмарні сервіси.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14662">
    <title>Аміодарон-індукований тиреотоксикоз 1-го типу  при лікуванні серцево-судинних захворювань:  особливості клінічного випадку</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14662</link>
    <description>Название: Аміодарон-індукований тиреотоксикоз 1-го типу  при лікуванні серцево-судинних захворювань:  особливості клінічного випадку
Авторы: Шкала, Л. В.; Мальчевська, Т. Й.; Плєнова, О. М.; Шкала, О. В.
Краткий осмотр (реферат): Актуальність. Лікування пацієнтів з коморбідною патологією, що включає гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця з фібриляцією передсердь, часто потребує застосування аміодарону. На жаль, використання аміодарону в деяких випадках супроводжується ускладненнями, в тому числі дисфункцією &#xD;
щитоподібної залози (ЩЗ). Найбільш серйозна ситуація розвивається при виникненні аміодарон-індукованого тиреотоксикозу, що призводить до додаткового токсичного впливу на міокард та змін чутливості серцево-судинної системи до катехоламінів. Маніфестація аміодарон-індукованого тиреотоксикозу не завжди типова, що викликає певні труднощі в діагностиці та лікуванні, особливо в геріатричних пацієнтів з коморбідними станами. Мета: проаналізувати клінічний випадок розвитку аміодарон-індукованого тиреотоксикозу 1-го типу у пацієнта похилого віку, який страждає на гіпертонічну та ішемічну хворобу серця, з перенесеним інфарктом міокарда, порушеннями серцевого ритму; з’ясувати особливості клінічних проявів дисфункції щитоподібної залози, підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Розглянутий клінічний випадок лікування пацієнта із серцево-судинною патологією, ускладненою розвитком дисфункції ЩЗ при використанні аміодарону: наведені та проаналізовані дані анамнезу, об’єктивного обстеження, результати лабораторно-інструментального дослідження та лікування. Результати. Пацієнт П., 88 років, госпіталізований в кардіологічне відділення з клінічними ознаками тиреотоксичної кардіоміопатії, енцефалопатії, міопатії, дермопатії. Хворіє близько 45 років, переніс інфаркт міокарда. Отримував на постійній основі антигіпертензивні препарати, статини, нітрати, антитромботичні препарати. У зв’язку із погіршенням стану і виникненням фібриляції передсердь рік тому був призначений аміодарон по 200 мг щоденно. При огляді пацієнта виявлено значне схуднення, ознаки серцевої недостатності ІІА ст. зі зниженням фракції викиду до 34–36 %, комбіновані порушення ритму, зокрема фібриляція передсердь. За даними лабораторно-інструментального обстеження зареєстровано різке зниження тиреотропного гормону до 0,007 мкМО/мл на тлі помірного збільшення вільного тироксину при майже нормальних розмірах ЩЗ, наявній помірно підвищеній ехогенності з ділянками гіперваскуляризації та невеликим неоднорідної структури вузлом в правій частці. Крім того, спостерігались підвищення ШОЕ, анемія легкого ступеня, незначна гіперкреатинінемія. З огляду на коморбідну патологію, вік пацієнта, зміни в ЩЗ одночасно з тиреоїдною дисфункцією, прогресування серцевої недостатності та порушення ритму серця на тлі тривалого прийому аміодарону був встановлений діагноз аміодарон-індукованого тиреотоксикозу 1-го типу. У лікуванні передусім був відмінений аміодарон, призначений тіамазол по 20 мг щоденно, також протианемічні, заспокійливі препарати. Перхлорат калію не застосовувався. Через чотири місяці вдалося досягти еутиреоїдного стану за відсутності побічних реакцій від тиреостатичної терапії. Рецидиву тиреотоксикозу протягом року не спостерігалося. Висновки. Враховуючи, що застосування аміодарону в коморбідних пацієнтів літнього віку, зокрема з превалюючими серцево-судинними проявами, може супроводжуватись ураженням ЩЗ, необхідно проводити ретельний моніторинг стану і функції ЩЗ як перед призначенням препарату, так і в динаміці терапії для виключення можливого розвитку аміодарон-індукованих станів, особливо тиреотоксикозу. Лікування аміодарон-індукованого тиреотоксикозу 1-го типу має включати тиреостатичну терапію, дозування якої повинно враховувати вік, коморбідну патологію, ступінь тяжкості, а тривалість її прийому — визначатись досягненням еутиреозу з подальшою медикаментозною підтримкою.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14661">
    <title>Analysis of the state of psychiatric care in Ukraine</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14661</link>
    <description>Название: Analysis of the state of psychiatric care in Ukraine
Авторы: Bibyk, I.; Lytvynova, L.; Artemchuk, L.; Donik, O.; Slutu, N.; Orlychenko, K.
Краткий осмотр (реферат): The aim of the study. To analyze the current state of psychiatric care in Ukraine against the background of its reform; to investigate the dynamics of individual indicators of mental health and the activity of institutions providing psychiatric care for the period 2008-2021.&#xD;
Materials and methods. The materials of the study were official statistical data from the reports of the State Statistics Service of Ukraine, the Center for Medical Statistics of the Central Health Service of the Ministry of Health of Ukraine for 2008-2021, and the Institute of Health Indicators and Evaluation (IHME, USA) on the global burden of diseases. Bibliographic, epidemiological, medical statistical, analytical methods were used in the research.&#xD;
The results. The relevance of studying the current state of the organization of psychiatric care in Ukraine is primarily determined by the growing need of the population in connection with the negative impact of the consequences of the war on mental health. It was established that the prevalence of mental disorders in Ukraine in the period from 2008 to 2017 decreased by 17.8 % and amounted to 3944.8; primary morbidity decreased by 38.7 % and amounted to 300.9 cases per 100,000 population in 2017. Mortality from mental disorders in the period 2008-2017 decreased by 2.7 times to 2.3 cases per 100,000 population. However, in 2021 it was already 2.4. According to the second stage of the health care reform, there is a reduction in inpatient psychiatric facilities and their bed fund (by 40-50 % on average). Medical facilities that provide psychiatric care lack qualified specialists (53-73 % of positions are filled).&#xD;
Conclusions. Deinstitutionalization, which is carried out in Ukraine, is consistent with the Concept of the state target program of mental health care in Ukraine for the period until 2030. When reducing beds in psychoneurological hospitals, it is necessary to create conditions for alternative treatment of mentally ill patients in order to maintain the availability of care. The dynamics of changes in mental health indicators and the activity of healthcare institutions have regional features that must be taken into account when calculating the need for various types of psychiatric care. Optimizing psychiatric care is hindered by a lack of psychiatrists and psychologists, but the involvement of family doctors in the provision of psychological care and the introduction of mobile interdisciplinary teams will help.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

