DSpace Собрание:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/363
2024-03-28T21:17:50ZСучасні напрями оптимізації емпіричної антимікробної терапії негоспітальної пневмонії (огляд літератури)
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/10176
Название: Сучасні напрями оптимізації емпіричної антимікробної терапії негоспітальної пневмонії (огляд літератури)
Авторы: Хайтович, М. В.; Турчак, Д. В.; Уліщенко, В. В.; Рафальський, В. Ю.
Краткий осмотр (реферат): Тяжка негоспітальна пневмонія (НП) залишається захворюванням, небезпечним для життя, зумовлює 78 % смертей, пов’язаних із інфекцією. Емпіричну антибіотикотерапію розпочинають до отримання
результатів бактеріологічної діагностики. Різноманітність збудників часто утруднює вибір лікарського
засобу для етіотропної емпіричної терапії. Ізоляти бактерій, відповідальних за виникнення НП, інколи
демонструють високу стійкість до кількох антибіотиків, включаючи цефалоспорини та карбапенеми.
Проаналізовано наукові публікації з бази PubMed за останніх 5 років з проблеми емпіричної антимікробної терапії НП.
У наш час емпірична терапія пневмонії визначається місцем зараження (в лікарні чи в інших умовах),
але може бути зумовлена наявністю факторів ризику мультирезистентних патогенів, незалежно від
місця зараження.
Раціональним підходом для прийняття рішення про призначення антибіотиків широкого спектра дії
є використання моделей прогнозування ризиків на рівні пацієнта. Розроблені рекомендації емпіричної
терапії НП із урахуванням індивідуальних факторів ризику мультирезистентної інфекції, їхнє застосування, за результатами оцінки 30-денної смертності, виявилось більш ефективним, ніж використання
класифікації за місцем виникнення пневмонії.
Серед сучасних напрямів емпіричної антимікробної терапії негоспітальної пневмонії: застосування
препаратів із вузьким спектром дії на основі використання алгоритму визначення ризику мультирезистентної інфекції, а також тесту на прокальцитонін; застосування алгоритму вибору альтернативного антимікробного засобу у випадку даних анамнезу щодо алергії на пеніциліни; скорочення загальної тривалості антимікробної терапії; широке впровадження програм адміністрування антимікробних препаратів у
діяльність не лише стаціонарів, а й закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу.2024-01-01T00:00:00ZЕфлюксні помпи як фармакологічна мішень для протидії антибіотикорезистентності
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/10099
Название: Ефлюксні помпи як фармакологічна мішень для протидії антибіотикорезистентності
Авторы: Хайтович, М. В.
Краткий осмотр (реферат): Антибіотикорезистентність – стійкість бактерій до антимікробних препаратів, до яких раніше
вони були чутливими. Особлива небезпека полягає у поширенні мультирезистентної інфекції, пов’язаної із наданням медичної допомоги, з групи «ESKAPE». Серед механізмів антибіотикорезистентності даних бактерій особливу увагу викликає активація ефлюксних помп.2023-01-01T00:00:00ZМаркери ремоделювання міокарда у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла або ожирінням
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/10098
Название: Маркери ремоделювання міокарда у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла або ожирінням
Авторы: Потаскалова, В. С.; Хайтович, М. В.; Натрус, Л. В.; Селюк, М. М.
Краткий осмотр (реферат): При артеріальній гіпертензії (АГ) прозапальні та протизапальні цитокіни можуть бути використані в якості
маркерів важкості перебігу захворювання та ризиків розвитку ускладнень.
Мета дослідження: аналіз ролі інтерлекіну-10 (ІЛ-10) та інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β) як маркерів ремоделювання міокарда у пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла або ожирінням.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 103 пацієнти з АГ (60 жінок та 43 чоловіка). Середній вік учасників дослідження становив 53,21±8,5 року, середня тривалість АГ – 8,2±6,3 року.
Пацієнтів було розподілено на дві групи за рівнем ІЛ-10. До першої групи увійшли 80 (78%) пацієнтів з АГ та індексом маси тіла (ІМТ) ≥25 кг/м2, які мали нормальний рівень ІЛ-10 (до 32 пг/мл), до другої групи включено 23 (22%) особи з підвищеним рівнем протизапального цитокіну.
Також учасників дослідження було розподілено на дві групи за рівнем цитокіну. До першої групи увійшли
74 (72%) хворих на АГ з надмірною масою тіла або ожирінням (рівень ІЛ-1β становив до 11 пг/мл), до другої групи – 29 (28%) пацієнтів з підвищеним рівнем ІЛ-1β.
Усім досліджуваним було виконано антропометричне вимірювання, клініко-лабораторне дослідження та визначення рівня протизапального цитокіну ІЛ-10 і прозапального цитокіну ІЛ-1β шляхом імуноферментного аналізу.
Результати. Було отримано різнорідні дані щодо рівнів прозапального та протизапального цитокінів
(відповідно ІЛ-1β та ІЛ-10). Виявлено, що рівень ІЛ-10 не залежить від віку пацієнтів та тривалості перебігу АГ, проте є прямий зв’язок рівня протизапального цитокіну та ІМТ (35,8±5,7 кг/м2 проти 32,4±5,7 кг/м2 ;р<0,05) із рівнем глікемії натще (r=0,3; р<0,05). Також зазначено, що пацієнти з АГ та підвищеним ІМТ мають у середньому вірогідно довший інтервал QT (0,40±0,07 с проти 0,36±0,04 с; р<0,05). Визначено, що 13% пацієнтів з підвищеним рівнем протизапального цитокіну мали подовження інтервалу QT. У 39% випадків виявлено підвищення індексу маси міокарда лівого шлуночка (вдвічі частіше серед жінок).
Визначено прямий кореляційний зв’язок між рівнем гомоцистеїну та прозапальним (r=0,31; р<0,05) і
протизапальним цитокіном (r=0,47; р<0,05). Водночас пацієнти з підвищеним рівнем ІЛ-1β мали прямий
кореляційний зв’язок з індексом маси міокарда лівого шлуночка (r=0,42; р<0,05) та середньодобовим
середнім артеріальним тиском (r=0,85; р<0,005).
Висновки. Протизапальний цитокін ІЛ-10 має більшу прогностичну значущість, ніж прозапальний цитокін ІЛ-1β.
Збільшений рівень ІЛ-10 у пацієнтів з АГ та ІМТ ≥25 кг/м2 може свідчити про адаптаційну реакцію імунної
відповіді організму. Високий рівень ІЛ-10 у даного контингенту пацієнтів асоціюється з гіршим контролем
рівнів артеріального тиску та може розглядатись як предиктор розвитку серцевих аритмій.2023-01-01T00:00:00ZНапрями оптимізації концепції відповідального самолікування в Україні
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/10004
Название: Напрями оптимізації концепції відповідального самолікування в Україні
Авторы: Трофімова, Т. С.2022-01-01T00:00:00Z