<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/360">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/360</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8948" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/501" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-17T06:36:10Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8948">
    <title>Фармакологічне обґрунтування комбінованого застосування N-ацетилцистеїну та мелатоніну при цукровому діабеті 1 типу</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8948</link>
    <description>Название: Фармакологічне обґрунтування комбінованого застосування N-ацетилцистеїну та мелатоніну при цукровому діабеті 1 типу
Авторы: Темірова, О. А.
Краткий осмотр (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», Київ, 2020. Робота присвячена експериментальному обґрунтуванню застосування N-ацетилцистеїну та мелатоніну за їх комбінованого введення для нейропротекції при цукровому діабеті 1 типу. Встановлено, що комбіноване введення N-ацетилцистеїну (1500 мг/кг/добу, в/шл.) та мелатоніну (10 мг/кг/добу, в/шл.) збільшує виживання, знижує рівень глікемії, нормалізує масу тіла щурів з експериментальним цукровим діабетом 1 типу. З’ясовано, що комбіноване введення досліджуваних препаратів у вказаних дозах знижує розвиток оксидативного стресу та посилює антиоксидантний захист у крові експериментальних тварин. Виявлено, що для комбінованого введення N-ацетилцистеїну та мелатоніну характерне підвищення орієнтовно-дослідної активності та зменшення тривожності в тестах «відкрите поле» та «темно-світла камери». Встановлено, що комбіноване введення N-ацетилцистеїну (1500 мг/кг/добу, в/шл.) та мелатоніну (10 мг/кг/добу, в/шл.) чинить нейропротекторну дію, що супроводжується нормалізацією функціонування мітохондрій, пригніченням оксидативного стресу на тлі нормалізації оксиду азоту, активації астроцитарної глії.</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/501">
    <title>Фармакологічне обґрунтування застосування N-ацетилцистеїну та лозартану при кардіальних порушеннях цукрового діабету 1 типу</title>
    <link>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/501</link>
    <description>Название: Фармакологічне обґрунтування застосування N-ацетилцистеїну та лозартану при кардіальних порушеннях цукрового діабету 1 типу
Авторы: Ситник, І. М.
Краткий осмотр (реферат): Фармакологічне обґрунтування застосування &#xD;
N-ацетилцистеїну та лозартану при кардіальних порушеннях цукрового діабету 1 типу – На правах рукопису.&#xD;
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Національний фармацевтичний університет МОЗ України, Харків, 2019.&#xD;
Дисертація присвячена експериментальному обгрунтуванню доцільності застосування N-ацетилцистеїну та лозартану для фармакокорекції кардіальних ускладнень при цукровому діабеті 1 типу. За результатами дослідів in vitro визначено препарати-лідери за антиоксидантною активністю (N-ацетилцистеїн та лозартан) та визначено квантово-хімічні дескриптори in silico. Кардіопротекторна дія N-ацетилцистеїну (у дозах 1500 мг/кг) досягалась відновленням серцевого ритму, зменшенням проявів гіпертрофії, відновленням HbA1C, маркерів кардіодеструктивних процесів та цитолізу. Мембранопротективні властивості &#xD;
N-ацетилцистеїну пов’язані із перерозподілом стеаринової кислоти. &#xD;
N-ацетилцистеїн виявив кращий ендотелієпротективний ефект; запобігав ремоделюванню лівого шлуночка (зменшував експресію MMP-2). Ультраструктурними дослідженнями було підтверджено кардіопротекторну дію &#xD;
N-ацетилцистеїну на тлі активації аутофагії. Кардіопротекторна дія лозартану (у дозі 20 мг/кг) досягалася відновленням шлуночкової деполяризації та реполяризації, зменшенням активності КФК-МВ. Мембранопротективні властивості лозартану пов’язані із перерозподілом мінорних насичених жирних кислот. Антипроліферативна дія лозартану пов’язана зі збільшенням активності матриксної металопротеїнази 9 типу. Комбіноване застосування N-ацетилцистеїну у дозі 750 мг/кг та лозартану у дозі 2,0 мг/кг виявило виражений кардіопротекторний ефект, на що вказує відновлення показників загально-фізичного стану, нормалізація скорочувальної функції, зменшення проявів гіпертрофії та фіброзу, покращення енергетичних та трофічних властивостей міокарда.</description>
    <dc:date>2019-05-17T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

