http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18698 2026-04-09T19:25:47Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18772 Название: Український неврологічний журнал №2(75) 2025 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18771 Название: Патологія горизонтального погляду: патогенез, клінічні ознаки офтальмоплегій та полуторного синдрому (клінічний випадок) Авторы: Ілляш, Т. І.; Мішура, С. С. Краткий осмотр (реферат): Метою статті є ознайомлення практичних лікарів із сучасними уявленнями про клінічну картину, патогенез, причини появи розладів, що виникають під час рухів очей у горизонтальній площині та є виявом неврологічних захворювань різної етіології. Наведено узагальнену інформацію про механізми виникнення, клінічні ознаки та відмінності інфрануклеарної, нуклеарної, інтрануклеарної та супрануклеарної офтальмоплегій, спричинених пошкодженням різних анатомічних утворень нервової системи. Висвітлено сучасні дані про механізми функціонування та взаємодії низки неврологічних структур, які забезпечують співдружні рухи очей у горизонтальній площині, та особливу роль присереднього поздовжнього пучка, кіркового та мостового центрів погляду. Аналіз літературних джерел дав змогу визначити механізми виникнення та клінічні вияви між’ядерної офтальмоплегії, що з’являється під час погляду вбік за наявності ураження присереднього поздовжнього пучка та виявляється обмеженням активних рухів в оці досередини на боці патології та монокулярним ністагмом у протилежному відведеному оці. Особливу увагу приділено опису поєднання клінічних ознак однобічного повного ураження присереднього поздовжнього пучка на рівні середньої третини моста з ушкодженням мостового центру погляду, що призводить до виникнення полуторного синдрому (синдрому 1,5) із характерною клінічною картиною — на боці вогнища око дивиться прямо і не рухається в горизонтальній площині вбік («одиниця») , а інше око може рухатись лише назовні («половина») з появою монокулярного абдукційного ністагму. За сучасними уявленнями, полуторний синдром може поєднуватися з ураженням інших структур, розташованих поряд, що призводить до появи різних варіантів — окорухових синдромів, назви яких утворюються шляхом додавання до 1,5 номера ураженої пари черепних нервів — 8,5; 9; 13,5; 15,5 та 16,5. Є думка, що найчастіше в клінічній практиці трапляється поєднання іпсилатерального ураження VII пари черепних нервів із полуторним синдромом, що створює синдром 8,5 («вісім із половиною»). Наведено та проаналізовано клінічний випадок ішемічного інсульту в правій ділянці моста в пацієнта віком 57 років із виникненням у неврологічному статусі полуторного синдрому 9. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18770 Название: Когнітивні порушення у хворих на первинно-прогресуючий розсіяний склероз: погляд на проблему та клінічний випадок Авторы: Сорокін, А. В.; Кальбус, О. І. Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена аналізу когнітивних порушень у хворих на первинно-прогресуючий розсіяний склероз (ППРС), що є однією з форм розсіяного склерозу (РС) із перебігом, що прогресує від початку захворювання. За даними літератури, когнітивна дисфункція спостерігається в 50—75 % пацієнтів із ППРС, що значно перевищує частоту когнітивних порушень при інших типах РС. Особлива увага приділяється клінічному значенню цих порушень, які значною мірою впливають на якість життя, соціальну адаптацію та професійну діяльність хворих. Проаналізовано основні когнітивні домени, які найчастіше уражаються при ППРС: швидкість опрацювання інформації, короткочасна та візуальна пам’ять, виконавчі функції, візуально-просторові здібності та вербальна флюентність. Порушення швидкості опрацювання інформації, оцінене за допомогою тесту Symbol Digit Modalities Test (SDMT), є найчутливішим маркером когнітивної дисфункції при РС. Візуальна пам’ять уражається частіше (54—56 %), ніж вербальна (29—34 %), а виконавчі функції, такі як планування та прийняття рішень, погіршуються в 15—28 % випадків. Для ілюстрації клінічних особливостей когнітивних порушень представлено опис клінічного випадку 47-річного чоловіка, в якого діагноз ППРС установлено в 38 років. У пацієнта відзначалися неврологічні та когнітивні порушення, що прогресували (зниження короткочасної пам’яті, труднощі з підбором слів, уповільнення мислення та порушення планування). Результати нейропсихологічного тестування (SDMT, BVMT-R (короткий тест візуально-просторової пам’яті), HVLT-R (тест на вербальне навчання Гопкінса), Адденбрукська когнітивна шкала) підтвердили виразну когнітивну дисфункцію, особливо в доменах швидкості опрацювання інформації, візуальної пам’яті та вербальної флюентності. Електрофізіологічне дослідження викликаних когнітивних потенціалів (Р300) виявило зміщення піку та зниження амплітуди, що вказує на значне порушення когнітивних функцій. У статті наголошується на зв’язку між прогресуванням РС і ступенем когнітивного дефіциту, зумовленим переважанням нейродегенеративних процесів над запальними. Обговорюється необхідність регулярної оцінки когнітивного статусу за допомогою стандартизованих нейропсихологічних тестів та електрофізіологічних методів для раннього виявлення порушень. Це дає змогу своєчасно впроваджувати комплексні стратегії корекції, зокрема когнітивну реабілітацію, медикаментозну терапію та психосоціальну підтримку. Результати дослідження свідчать про важливість індивідуалізованого підходу до діагностики та ведення хворих на ППРС. Систематична оцінка когнітивних функцій сприятиме поліпшенню діагностичної точності, оптимізації терапевтичних стратегій і підвищенню якості життя пацієнтів. Отримані дані можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо моніторингу та корекції когнітивних порушень у клінічній практиці, а також для досліджень нейродегенеративних аспектів РС. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18769 Название: Синдром Льюїса—Самнера, нейропатія периферичних нервів, MADSAM, діагностика, електронейроміографія Авторы: Чеботарьова, Л. Л.; Солонович, О. С.; Мицак, О. І.; Северенчук, Є. І.; Солонович, А. С. Краткий осмотр (реферат): Lewis—Sumner syndrome (LSS), also known as multifocal acquired demyelinating sensory and motor neuropathy (MADSAM), is a rare variant of chronic inflammatory demyelinating polyneuropathy (CIDP) characterized by asymmetric, focal involvement of peripheral nerves. This immune-mediated disorder typically follows a slowly progressive course and may significantly impair patients’ working capacity, functional activity, and quality of life. The clinical presentation of LSS includes gradually increasing asymmetric weakness in both distal and proximal segments of the limbs, sensory disturbances such as paresthesias, numbness, or pain, and reduction or loss of tendon reflexes, which complicates early recognition of the condition. The multifocal and asymmetric pattern of symptoms often leads to misdiagnosis as mononeuropathy, plexopathy, or radiculopathy, delaying the establishment of the correct diagnosis. A crucial step is the differentiation of LSS from multifocal motor neuropathy, vasculitic neuropathies, and classical CIDP, as treatment strategies differ substantially. This article presents a clinical case that illustrates the typical diagnostic challenges and emphasizes the pivotal role of neurophysiological testing. Electroneuromyography (ENMG) is indispensable, as it enables the detection of conduction blocks, temporal dispersion, slowed conduction velocities, and provides objective confirmation of the demyelinating nature of nerve involvement. ENMG findings ensure accurate diagnostic verification, localization, assessment of disease severity, and facilitate dynamic monitoring of treatment response. The integration of clinical examination, laboratory testing, and neurophysiological studies ensures the highest diagnostic accuracy and facilitates the development of an evidence-based treatment strategy. Current treatment strategies include the use of intravenous immunoglobulins, corticosteroids, plasma exchange, and immunosuppressants, which can achieve sustained clinical improvement and reduce the risk of disability. The aim of this publication is to increase awareness and vigilance among clinicians regarding this rare and diagnostically challenging disease, which requires a multidisciplinary approach. Timely diagnosis, early initiation of immunotherapy, and individualized management significantly influence prognosis and improve patients’ quality of life. 2025-01-01T00:00:00Z