http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18586 2026-06-08T01:44:50Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19654 Название: Education and science in Ukraine in conditions оf war and post-war period Авторы: Andrushkiv, B.; Chala, Y.; Cherep, A.; Chertkov, O.; Demyanchuk, P.; Groza, V.; Ivashkevych, E.; Ivashkevych, E.; Karpiuk, U.; Kharchenko, Y.; Kovalenko, L.; Kovalska, N.; Kryvoruchko, I.; Leychenko, S.; Lozova, O.; Miroshnichenko, S.; Moiseienko, V.; Molozhon, K.; Mykhalchuk, N.; Nalyvayko, L.; Navrotsky, D.; Nazarkin, O.; Nizhenkovska, I.; Nykula, A.; Omelchuk, I.; Osukhovska, O.; Padun, S.; Pilkevych, I.; Podoliak, O.; Puzik, S.; Rasputnyi, D.; Romanchuk, A.; Romanov, S.; Shevchuk, S.; Sittsevá, M.; Stepanchenko, K.; Syvyi, M.; Tabachnikov, S.; Tovalovych, T.; Tsyganenko, L.; Velchynska, O.; Zakharchenko, P.; Zozulia, S. Краткий осмотр (реферат): The collective monograph based on the materials of the III International Scientific and Practical Online Conference “Education and science in Ukraine in conditions оf war and post-war period” (November 6-7, 2025). 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16409 Название: Аналіз причин та клінічного перебігу захворювань щитоподібної залози за наявності автоімунного overlap-синдрому Авторы: Шкала, Л. В.; Шкала, О. В. Краткий осмотр (реферат): Останніми роками істотно збільшилися захворюваність і поширеність автоімунних уражень. Автоімунні захворювання щитоподібної залози (АІЗЩЗ) слід розглядати як органоспецифічні автоімунні ураження. Їх поширеність становить 2-5 % у загальній популяції, у жінок — 5-15 %, у чоловіків — 1-5 %. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16407 Название: Предиктори прогресування серцевої недостатності у хворих на ІХС у поєднанні з COVID-19 Авторы: Нетяженко, В. З.; Мостовий, С. Є.; Гурьянов, В. Г.; Жайворонок, М. М. Краткий осмотр (реферат): З січня 2020 року по грудень 2022 року було проведено дослідження, в якому взяли участь 79 пацієнтів з ІХС без ознак COVID-19, а також 127 осіб з хронічною ІХС у поєднанні з COVID-19 і 180 пацієнтів, які мали COVID-19 без ІХС. Дослідження проходило на клінічних базах Національного медичного університету імені ОО Богомольця, зокрема в 18 клінічній лікарні Києва та медичному центрі «Медбуд». Проводили: емболодетекцію з визначенням кількості мікроемболічних сигналів (МЕС), ультразвукове дослідження судин голови та шиї: вимірювали комплекс інтіма-медіа (КІМ), пікову систолічну швидкість в правій та лівій середній мозковій артерії (СМАп, СМАл), задніх мозкових артеріях (ЗМАп, ЗМАл), базилярній артерії (БА), Д-димер, Феритин, за даними лазерної доплерівської флоуметрії: тип мікроциркуляції МКЦ, амплітуду ендотеліальних флаксмоцій (АЕФ), амплітуду дихальних флаксмоцій (АДФ), за даними цифрової капіляроскопії: довжину артеріальної частини капіляру (ДА), венозної (ДВ), швидіксть кровотоку в артеріальній частині капіляру (ША), розмір перехідної зони (ПЗ), за даними ангіорезистометрії кількість петехій після проби (АРМ1), а також через 5 хв. (АРМ2). 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16406 Название: Вплив плазмового гемостазу на внутрішньосерцеву гемодинаміку у разі хронічної ішемічної хвороби серця та COVID-19 Авторы: Нетяженко, В. З.; Мостовий, С. Є.; Жайворонок, М. М. Краткий осмотр (реферат): При короновірусній хворобі COVID-19 відмічається дисфункція плазмового гемостазу і стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, які підвищують ризик тромбоемболічних ускладнень і серцево-судинних подій. Метою нашого дослідження було вивчення впливу COVID-19 на взаємозалежність змін системи плазмового гемостазу та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (ІХС). Проаналізовано лабораторно-інструментальні результати 386 пацієнтів, яких було поділено на 3 групи: 1-ша – ІХС без COVID-19 (n = 79); 2-га – ІХС у поєднанні з COVID-19 (n = 127); 3-тя – COVID-19 без ІХС (n = 180). До контрольної групи увійшли 37 умовно здорових волонтерів. Вивчали зміни плазмового гемостазу за за допомогою автоматичного аналізатора коагуляції крові К 3002 OPTIС. Ехокардіографію виконували на апаратному ультразвуковому комплексі HDI 11XE і MyLabXE8 XP. У хворих на хронічну ІХС із супутнім COVID-19 спостерігався широкий спектр порушень функціонального стану плазмового гемостазу, зокрема підвищення вмісту розчинних фібрин-мономерних комплексів, ХІІ-а залежного фібринолізу, а також зниження вмісту протеїну С і антитромбіну ІІІ. У них на відміну від ізольованого перебігу обох станів, були більш виражені порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки, ознаки ремоделювання лівого та правого шлуночків та підвищення систолічного тиску в легеневій артерії за результатами ехокардіографії. Також була більш виражена активація плазмового гемостазу порівняно з хворими лише на ізольований перебіг захворювання. COVID-19 сприяв погіршенню систолічної функції лівого шлуночка, його ремоделюванню при хронічній ІХС, що корелювало зі вмістом фібриногену, протеїну С і антитромбіну ІІІ.Підвищення систолічного тиску в легеневій артерії та дилатація правого шлуночка у пацієнтів з ІХС та COVID-19 можуть свідчити про розвиток легеневої гіпертензії та підвищений ризик правошлуночкової недостатності. Таким чином, пацієнти з хронічною ІХС та супутнім COVID-19 разом з дисфункцією системи плазмового гемостазу демонстрували ознаки порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки лівого шлуночка. Додаткове врахування характеристик плазмового гемостазу та внутрішньосерцевої гемодинаміки є доцільним у системі менеджменту таких пацієнтів. 2025-01-01T00:00:00Z