<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8985" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8985</id>
  <updated>2026-04-23T06:41:41Z</updated>
  <dc:date>2026-04-23T06:41:41Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Obtaining phytosubstances from Zinnia Elegans Jacq. Herb and determination of their flavonoid content</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18132" />
    <author>
      <name>Budniak, L.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Hlushchenko, O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Humenna, I.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Diadiun, T.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kotsyuba, R.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kostyshyn, L,</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18132</id>
    <updated>2026-02-26T15:08:44Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Obtaining phytosubstances from Zinnia Elegans Jacq. Herb and determination of their flavonoid content
Авторы: Budniak, L.; Hlushchenko, O.; Humenna, I.; Diadiun, T.; Kotsyuba, R.; Kostyshyn, L,
Краткий осмотр (реферат): The growing interest in phytopharmaceuticals is driven by their safety profile, biological activity, and synergistic effects of biologically active substances. Zinnia elegans Jacq., a representative of the Asteraceae family, is a promising source of flavonoids with potential antioxidant, hepatoprotective, and anti-inflammatory properties. Therefore, optimizing extraction conditions to obtain flavonoid-enriched phytosubstances is of practical and scientific relevance.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Determination Of Amino Acids Content Of The Mahonia Aquifolium By GC/MS</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15655" />
    <author>
      <name>Lastovychenko, Y.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Marchyshyn, S.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Slobodianiuk, L.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Budniak, L.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kischuk, V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Hlushchenko, O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Doroshenko, O.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15655</id>
    <updated>2025-05-02T09:48:53Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Determination Of Amino Acids Content Of The Mahonia Aquifolium By GC/MS
Авторы: Lastovychenko, Y.; Marchyshyn, S.; Slobodianiuk, L.; Budniak, L.; Kischuk, V.; Hlushchenko, O.; Doroshenko, O.
Краткий осмотр (реферат): Medicinal plants are unique sources of healing compounds that are used both for the prevention and treatment of various diseases of the human body. In this regard, one of the oldest medicinal plant families – Berberidaceae, is of great interest. The genus Mahonia Nuttall is the second largest genus in the Berberidaceae family and contains nearly 70 species which are used in traditional medicine. Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt. (M. aquifolium) is one of the most abundant and cultivated medicinal plants of the genus Mahonia. There is insufficient information in the literature on&#xD;
the biologically active substances of Mahonia aquifolium. The studies of the Mahonia species have focused on alkaloids, such as berberine, jatrorrhizine, and palmatine, which are the main constituents of compounds. The Mahonia aquifolium, as an insufficiently studied plant, is a promising object of study, including amino acid composition.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Розробка складу емульсійної основи мазі, призначеної  для нашкірного застосування в разі підошовного ксерозу</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15393" />
    <author>
      <name>Федоровська, М. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чмух, С. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Глущенко, О. М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15393</id>
    <updated>2025-03-27T07:51:24Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Розробка складу емульсійної основи мазі, призначеної  для нашкірного застосування в разі підошовного ксерозу
Авторы: Федоровська, М. І.; Чмух, С. С.; Глущенко, О. М.
Краткий осмотр (реферат): Підошовний ксероз – стан шкіри стоп, що характеризується надмірною сухістю, гіперкератозом і тріщинами рогового шару епідермісу. Для лікування і догляду за шкірою з цією патологією ефективними будуть лікарські засоби у формі мазей на емульсійній основі з високим вмістом гідрофобної фази. &#xD;
Мета роботи – розробити склад емульсійної основи типу вода/олія для нашкірного застосування в разі &#xD;
підошовного ксерозу.&#xD;
Матеріали дослідження – 9 модельних разків емульсійних основ типу вода/олія, які містили олію мигдалеву і воски – бджолиний білий, соняшниковий, рисових висівок. Для стабілізації емульсійної системи використали емульгатори ІІ роду (емульгатор Т-2, гліцерил моностеарат, сорбітану олеат). Для підвищення колоїдної стабільності до рецептури уведено натрію тетраборат. Основи готували методом прямого емульгування та оцінювали за такими показниками: органолептичні властивості, однорідність, колоїдна і термостабільність, середні розміри дисперсної фази емульсії, ступінь вивільнення АФІ, значення рН і структурної в’язкості. У результаті опрацювання складу емульсійних основ типу вода/олія та визначення органолептичних властивостей, однорідності, колоїдної і термостабільності, середніх розмірів дисперсної фази емульсії, проведення біофармацевтичних досліджень, вимірювання рН і структурної в’язкості виявили, що найкращими властивостями характеризуються емульсійні основи з поєднанням бджолиного воску і гліцерил моностеарату (зразок № 2) та соняшникового воску і сорбітану олеату (зразок № 4). &#xD;
Запропоновані емульсійні основи типу вода/олія відповідають вимогам щодо основних показників якості і є перспективними носіями мазей для нашкірного застосування в разі підошовного ксерозу.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Обґрунтування складу екстемпорального крему антипсоріатичної та протизапальної дії</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15000" />
    <author>
      <name>Полова, Ж. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Буткевич, Т. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Дяченко, В. Ю.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сімонова, О. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Олійник, С. В.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15000</id>
    <updated>2025-03-03T13:42:34Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Обґрунтування складу екстемпорального крему антипсоріатичної та протизапальної дії
Авторы: Полова, Ж. М.; Буткевич, Т. А.; Дяченко, В. Ю.; Сімонова, О. А.; Олійник, С. В.
Краткий осмотр (реферат): Метою роботи було обґрунтувати склад екстемпорального емульсійного крему на основі очищеної нафталанової нафти для фармакотерапії псоріазу.&#xD;
Матеріали та методи. У роботі використано методи системного аналізу та узагальнення, а також органо-&#xD;
лептичні, фізико-хімічні, структурно-механічні, біофармацевтичні та статистичні методи.&#xD;
Результати та їх обговорення. Обґрунтовано склад екстемпорального засобу у формі крему для зовніш-&#xD;
нього застосування антипсоріатичної і протизапальної дії, який містить як активні компоненти субстанції природного походження – очищену нафталанову олію, олійний екстракт ромашки та 10 % олійний розчин вітаміну А. Опрацьовано 6 модельних зразків емульсійного крему, до складу яких як емульгатори введено твін-80, емульгатор № 1 і Olivem 1000. Як структуроутворювальні речовини гідрофільної фази використовували гліцерин і пропіленгліколь у концентрації 10 %. Для обґрунтування допоміжних речовин у складі емульсійного крему визначали колоїдну та термостабільність, рН, структурну в’язкість і кінетику вивільнення активних компонентів методом дифузії в агар.&#xD;
Висновки. На підставі проведених органолептичних, фізико-хімічних, структурно-механічних та біофармацевтичних досліджень експериментально обґрунтовано склад екстемпорального емульсійного крему антипсоріатичної та протизапальної дії на основі білої очищеної нафталанової олії.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

