<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5460" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5460</id>
  <updated>2026-04-08T23:25:52Z</updated>
  <dc:date>2026-04-08T23:25:52Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Державно-приватне партнерство − модель для реформування університетської клініки</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2448" />
    <author>
      <name>Чопчик, В.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2448</id>
    <updated>2023-01-27T08:33:25Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Державно-приватне партнерство − модель для реформування університетської клініки
Авторы: Чопчик, В.
Краткий осмотр (реферат): Обґрунтувати можливість використання державно-приватного партнер ства (ДПП) як інструменту інноваційного розвитку університетських клінік (УК). &#xD;
Матеріали та методи дослідження для досягнення поставленої мети у роботі засто совувалися загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації нау кових даних, а також системний і структурно-функціональний підходи. Інформацій ною базою дослідження виступили наукові праці вітчизняних і зарубіжних спеціалістів &#xD;
з ДПП та менеджменту. &#xD;
Результатами дослідження у статті розкрито проблеми діючої системи універси тетських клінік, показано закордонний досвід використання державно-приватного &#xD;
партнерства в охороні здоров’я. У дослідженні механізм ДПП визначено як основний &#xD;
інструмент реформування університетських клінік. Представлене також обґрунту вання основних напрямків розвитку УК: нормативно-правового, організаційно-управ лінського, фінансового, інформаційного та ряду інших, здатних забезпечити сучасну &#xD;
автономну економічно стійку модель УК.&#xD;
Висновки у статті представлена характеристика діючих університетських клінік &#xD;
України. З урахуванням досвіду розвинених країн світу, а також економічної ситуації &#xD;
в Україні, обґрунтована більш ефективна форма організації УК на принципах держав но-приватного партнерства, як інструменту інноваційного розвитку університет ських клінік.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Застосування CAD/CAM технологій при хірургічному лікуванні переломів голівки нижньої щелепи</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2445" />
    <author>
      <name>Павличук, Т.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Черногорський, Д.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чепурний, Ю.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Копчак, А.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2445</id>
    <updated>2023-01-27T08:32:56Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Застосування CAD/CAM технологій при хірургічному лікуванні переломів голівки нижньої щелепи
Авторы: Павличук, Т.; Черногорський, Д.; Чепурний, Ю.; Копчак, А.
Краткий осмотр (реферат): Лікування переломів голівки нижньої щелепи залишається одним із найбільш &#xD;
суперечливих питань щелепно-лицевої травматології через велику кількість незадо вільних клінічних результатів. Метою даного дослідження було підвищення точності &#xD;
та якості хірургічного лікування переломів голівки нижньої щелепи за рахунок розроб ки дизайну та створення навігаційних, репозиційних шаблонів та індивідуалізованих &#xD;
конструкцій із застосуванням CAD/CAM технологій. Серед всіх пацієнтів, що увійш ли в дослідну групу (8 пацієнтів з 10 переломами голівки нижньої щелепи) у 5 випадках &#xD;
були використані навігаційні хірургічні шаблони та гвинтова фіксація, у 4 випадках &#xD;
(біомеханічний несприятливий тип) використовували гвинтову фіксацію у поєднанні з &#xD;
індивідуалізованою розвантажувальною пластиною, і в одному випадку було проведено &#xD;
фіксацію фрагментів індивідуальним пацієнтспецифічним фіксатором. Точність спів ставлення фрагментів, розташування гвинтів та пластин перевіряли поєднуючи спла нований попередньо та отриманий на післяопераційному КТ результат, порівнюючи &#xD;
одні і самі зрізи КТ. При цьому в усіх випадках відзначали задовільне співвідношення між &#xD;
гвинтами та кісткою, бікортикальні гвинти були встановлені без пошкодження суг лобового хряща або навколишніх тканини. Тривимірні моделі показали, що гвинти та &#xD;
пластини знаходились у попередньо-визначеному положенні, із відхиленням, що не пере вищувало 1 мм, анатоміна форма і правильне положення голівки було відновлено. Висота &#xD;
гілки нижньої щелепи на пошкодженій стороні вірогідно не відрізнялась від неушкодженої &#xD;
(або прооперованої) протилежної гілки. У одного пацієнта спостерігали післяоперацій ний транзиторний парез лобної гілки лицевогового нерва, який поступово відновився &#xD;
протягом 2 місяців. Післяопераційне клінічне обстеження показало відновлення оклюзії &#xD;
та відкриття рота не менше 3 см у всіх пацієнтів в строк 3 місяці після операції. У всіх &#xD;
випадках спостерігалось відновлення бокових і пердньо-задніх рухів нижньої щелепи. Бо льовий синдром при рухах нижньої щелепи і пережовуванні м’якої їжі у всіх хворих зникав &#xD;
до 3-х місяців після операції. Контрольні КТ, проведені через 3 місяці після втручання &#xD;
підтвердили стабільність фіксації та відсутність вторинних зміщень в наведеній серії. &#xD;
Враховуючи малу кількість пацієнтів дане питання потребує подальшого вивчення в &#xD;
рандомізованих проспективних дослідженнях із залученням більшої кількості пацієнтів &#xD;
та оціною віддалених післяопераційних результатів.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Ультразвукова та доплерометрична характеристика органів малого тазу жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2444" />
    <author>
      <name>Момот, А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кузьміна, А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ковалюк, Т. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лук'яненко, Н.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2444</id>
    <updated>2023-01-27T08:32:32Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Ультразвукова та доплерометрична характеристика органів малого тазу жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини
Авторы: Момот, А.; Кузьміна, А.; Ковалюк, Т. В.; Лук'яненко, Н.
Краткий осмотр (реферат): В статті представлені дані особливостей проведення ультразвукового та &#xD;
доплерометричного досліджень органів малого тазу жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини. Основною &#xD;
метою проведеного дослідження було вивчення особливостей при проведенні ультразвукового та доплерометричного дослідження органів малого тазу жінок постменопау зального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини. Актуальність дослідження даної патології полягає в тому, що в період менопаузи &#xD;
збільшується число жінок з захворюваннями жіночої статевої системи. Тому вивчення &#xD;
вікових особливостей внутрішніх статевих органів має принципове значення для ді агностики початкових проявів різних патологічних станів в період постменопаузи. &#xD;
Методика проведення дослідження полягала в проспективному дослідженні 130 паці єнток жіночої статі постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною &#xD;
та з фізіологічним перебігом постменопаузального періоду. Після загально-клінічного &#xD;
обстеження пацієнток обох груп, проводилося комплексне ультразвукове дослідження, &#xD;
яке включало в себе ультразвукове дослідження в режимі сірої шкали та доплерометрію для оцінки судинного малюнка. В статті представлено результаті проведеного &#xD;
дослідження та встановлено, що у жінок постменопаузального періоду з фізіологічним &#xD;
перебігом виявлено, що якісні і кількісні параметри кровотоку в маткових артеріях змінюються протягом збільшення тривалості постменопаузального періоду. Цей &#xD;
процес характеризувався зменшенням, як Vmax , так і Vmin. При цьому значення індексів периферичного опору, особливо IR, залишалося досить стабільним, що свідчило про зниження рівня перфузії. З прогресуванням менопаузи відбувається поступове &#xD;
склерозування судин, що визначається поступовим зниженням показників судинного &#xD;
опору, у судинах у міру віддалених від основних судин, що живлять тіло матки, до &#xD;
судин меншого діаметра. На відміну від них, жінки постменопаузального періоду з вну трішньоматковою рідиною мали зниження показників периферичного опору, що вказує &#xD;
на підвищення інтенсивності кровообігу в судинному кровотоку матки та збільшенні &#xD;
перфузії. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що жінки постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною мають характерні особливості при &#xD;
проведенні ультразвукового та доплерометричного дослідження органів малого тазу &#xD;
в порівнянні з жінками постменопаузального віку з фізіологічним перебігом менопаузи. Так, для жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом менопаузи &#xD;
зі збільшенням тривалості менопаузи відбувається поступове склерозування судин, &#xD;
що визначається поступовим зниженням показників судинного опору, у судинах у міру &#xD;
віддалених від основних судин, що живлять тіло матки, до судин меншого діаметра. У &#xD;
жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідини, а особливо зі збільшенням її кількості відбуваються зміни в судинах матки, про що свідчать зміни при &#xD;
доплерометричному дослідженні показників периферичного опору, що вказує на підвищення інтенсивності кровообігу в судинному кровотоку матки та збільшенні перфузії, яке відбувається через зниження показників периферичного опору</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Рання діагностика м’язево-суглобової дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу за допомогою компьютерної програми-додатку</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2443" />
    <author>
      <name>Костюк, Т.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Канюра, О. А.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2443</id>
    <updated>2023-09-08T08:22:14Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Рання діагностика м’язево-суглобової дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу за допомогою компьютерної програми-додатку
Авторы: Костюк, Т.; Канюра, О. А.
Краткий осмотр (реферат): На підставі проведених досліджень, з метою синхронізації даних, спрощен ня роботи та поглиблення аналізу діагностики була розроблена експертна комп’ютер на програма-додаток для діагностики дисфункції СНЩС «PR». Програма є прикладною &#xD;
та нараховує у своїй аналітичній базі 486 якісних та кількісних складових критеріїв &#xD;
аналізу. До необхідних параметрів аналізу відносять: Якісні ( інтенсивність головно го болю, односторонній шум у вухах, відчуття втоми жувальних м’язів при жуванні &#xD;
твердої їжі, ступінь відкривання рота, характер руху нижньої щелепи при відкриван ні рота, результати фізикальних методів обстеження, наявність клацань в СНЩС &#xD;
з урахуванням фази відкривання рота тощо; Кількісні ( параметри зазначених до даткових методів дослідження інфрачервоної термографія жувальних м’язів і облас ті СНЩС, ЕМГ жувальних та мімічних м’язів, аксіографії, МРТ, КТ, УЗД, цифровий &#xD;
аналіз оклюзійних співвідношень). В розробленій експертній системній програмі врахо вувалися всі максимально можливі значення кожного параметра. Діагноз ставився на &#xD;
підставі поєднання значень параметрів.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

