http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5458 2026-04-23T16:23:49Z 2026-04-23T16:23:49Z Котенок, А. С. Вигівська, Л. М. Майданник, І. В. Олешко, В. Ф. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2431 2023-01-27T08:27:50Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Психоемоційна характеристика вагітних в результаті використання допоміжних репродуктивних технологій Авторы: Котенок, А. С.; Вигівська, Л. М.; Майданник, І. В.; Олешко, В. Ф. Краткий осмотр (реферат): Питання збереження репродуктивного здоров’я нації в Україні стоїть дуже гостро. Психоемоційний стан жінки має особливе значення для пролонгування вагітності та нормального перебігу пологів. Порушення адаптаційно-пристосувальних механізмів, спрямованих на перебудову функціо нальних систем організму під час вагітності та напередодні пологів, а також стан хронічного стресу сприяють зростанню частоти акушерських та перинатальних ускладнень та чинять несприятливий вплив на перебіг вагітності. Метою дослідження було вивчити в динаміці особливості психоемоційного стану у вагітних після ДРТ для вдосконалення тактики антенатального спостереження. Для досягнення поставленої мети в динаміці проспективного спостереження ко мплексно обстежено 299 вагітних жінок, які розподілились наступним чином – до основної групи увійшли 249 жінок, вагітність яких настала в результаті за стосування допоміжних репродуктивних технологій. Контрольну групу склали 50 вагітних з спонтанним настання вагітності та її фізіологічним перебігом, що ставали на облік по вагітності у терміни 6-8 тижнів. Основна група жінок, вагітність яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій розділено на три групи, в залежності від фактору, який спричинив неплідність. До першої групи увійшли 94 жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя, другу групу сформували 87 жінок з ендокринним фактором безпліддя, до третьої групи включено 68 жінок, безпліддя яких обумовлено чоловічим фактором. Вагітні досліджуваних груп за віком, сімейним і соціальним станом, місцем проживання були репрезентативними, що дозволило в подальшому судити про розбіжності, зумовлені саме етіологічними чинниками виникнення безпліддя. З метою визначення психоемоційного стану у вагітних досліджуваних груп у режимі скринінгу проводилось клінічне інтерв’ю шляхом заповнення анкет, які вміщували складові питання тестів Спілбергера у модифікації Ю. Л. Ханіна та “Тест відношення вагітної” за методикою І. В. Добрякова. Отримані результати тестування свідчать, що середній бал реактивної тривожності у вагітних основної групи перевищував аналогічний показник контрольної групи і становив: 49 – вагітні с трубно-перитонеальним типом безпліддя, 56 – вагітні з ендокринним типом безпліддя, 44 – вагітні з чоловічим фактором безпліддя, 24 – контрольна група. Відповідно до результатів тестування була виявлена достовірна різниця і в показниках особистісної тривожності. Значення показників особистісної тривожності склали: 51 – вагітні с трубно-перитонеальним типом безпліддя, 54 – вагітні з ендокринним типом безпліддя, 31 – вагітні з чоловічим фактором безпліддя, 31 – контрольна група. Низький рівень особистісної тривожності відмічено у 26 (27,6%) вагітних І групи, 29 (33,3%) вагітних ІІ групи, що достовірно менше у порівнянні з показником вагітних контрольної групи – 33 (66,0%) та ІІІ групи – 33 (48,5%) (р ˂ 0,05). Помірний тип особистісної тривожності відмічено у 46 (48,9%) вагітних І групи і 40 (45,9%) вагітних ІІ групи у порівнянні з показником контрольної групи – 11 (22,0%) (р ˂ 0,05). Помірний тип особистісної тривожності визначався у 25 (36,7%) випадках у вагітних ІІІ групи і достовірно не відрізнявся від показників І, ІІ та контрольної груп (р > 0,05). Високий рівень особистісної тривожності відзначений у 22 (23,5%) вагітних І групи, у 18 (20,8%) вагітних ІІ групи, що достовірно більше у порівнянні з показником вагітних контрольної групи – 6 (12,0%) (р ˂ 0,05). Отже, проведене дослідження психоемоційного стану вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій виявило відхилення в рівні особистісної та реактивної тривожності та патологічні типи гестаційної домінанти, які притаманні для вагітних основної групи. Враховуючи вищенаведене, ми вважаємо за доцільне залучити до роботи з обстежуваними вагітними психолога з метою корекції виявлених відхилень.

2019-01-01T00:00:00Z Яновицька, М. О. Захарцева, Л. М. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2430 2023-01-27T08:27:38Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Пухлино-інфільтруючі лімфоцити у тричі негативному раку молочної залози: кореляційний аналіз власних даних та огляд літератури Авторы: Яновицька, М. О.; Захарцева, Л. М. Краткий осмотр (реферат): Стаття узагальнює дані та представляє власне дослідження щодо значення пухлино-інфільтруючих лімфоцитів як прогностичного фактору для карцином молочної залози, зокрема так званих тричі негативних карцином, які не мають рецепторів до естрогену, прогестерону та ампліфікації HER2\new. Ця група пухлин є гетерогенною та має нижчі показники загальної та безрецидивної виживаності, терапевтичні опції для даної групи пухлин обмежені порівняно з люмінальними та HER2-позитивними пухлинами. Саме тому тричі негативні пухлини молочної залози привертають увагу науковців, оскільки потребують більш індивідуалізованого підходу в лікуванні та пошуку додаткових прогностичних факторів. Метою дослідження є проведення кореляційного аналізу пухлино інфільтруючих лімфоцитів з показниками виживаності, стадією захворювання та ступенем диференціювання тричі негативних пухлин , визначення найбільш «імуногенних» гістологічних підгруп тричі негативного раку молочної залози, а також порівняння показника пухлино-інфільтруючих лімфоцитів як безперервного та за розподілом на групи. У дослідженні були використані зразки пацієнтів (n=143), що проходили лікування у Київському міському клінічному онкологічному центрі протягом 2010-2015рр, та яким вперше було встановлено діагноз раку молочної залози, який не має рецепторів до естрогену, прогестерону та ампліфікації HER2\new. Оцінка кількості пухлино-інфільтруючих лімфоцитів проводилась на гістологічних скельцях ретроспективно, за рекомендаціями міжнародної групи з визначення імунно-онкологічних біомаркерів. Кількість пухлино інфільтруючих лімфоцитів була оцінена як безперервна величина, а також розподілена на групи А (0-10%), В (10-40%) та С (40-90%). За результатами дослідження було визначено наявність високої прямої кореляції між безперервним показником пухлино-інфільтруючих лімфоцитів та показником, розподіленим за групами (A,B,C). Було виявлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між показником пухлино-інфільтруючих лімфоцитів та ступенем диференціювання пухлини, слабкий обернений кореляційний зв’язок між кількістю пухлино-інфільтруючих лімфоцитів та загальною виживаністю та стадією захворювання, зокрема розміром пухлини. Показник пухлино-інфільтруючих лімфоцитів для всіх карцином з медулярними характеристиками склав 100%, що вказує на високу «імуногенність» даного гістологічного підтипу пухлин. Дослідження підтверджує, що пухлино-інфільтруючі лімфоцити виступають у якості додаткового прогностичного маркера для злоякісних пухлин молочної залози, зокрема, тричі негативних. Визначення кількості пухлино-інфільтруючих лімфоцитів є доцільним у рутинній практиці патологоанатома під час дослідження злоякісних пухлин молочної залози, оскільки не потребує додаткових реакцій та є економічно обґрунтованим. Доцільним є використання рекомендацій міжнародної групи з визначення імунно-онкологічних біомаркерів щодо розподілу цього показника за групами А,В,С для зручності опису.

2019-01-01T00:00:00Z Мельниченко, А. В. Пучко, М. С. Ковалюк, Т. В. Усевич, І. А. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2429 2023-01-27T08:27:26Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості обміну колагену у жінок пременопаузального віку з стресовим нетриманням сечі на тлі консервативного та лазерного лікування Авторы: Мельниченко, А. В.; Пучко, М. С.; Ковалюк, Т. В.; Усевич, І. А. Краткий осмотр (реферат): Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання впливу недиференційованої дисплазії сполучної тканини на розвиток стресового нетримання сечі у жінок пременопаузального віку та підходи до лікування даної патології. Основною метою проведеного дослідження є визначення особливостей обміну колагену у жінок пременопаузального віку зі стресовим нетриманням сечі для удосконалення тактики лікування та розробки диференціального підходу до профілактики розвитку даної патології в майбутньому. Систематизація даних літературних джерел та відсутність єдиного підходу до лікування стресового нетримання сечі у жінок пременопаузального віку засвідчила необхідність пошуку нових підходів до лікування даного захворювання, які впливатимуть на етіопатогенетичні ланки виникнення стресового нетримання сечі у даної категорії гінекологічних пацієнток. Актуальність дослідження даної патології полягає у тому, що стресове нетримання сечі – це проблема, яка суттєво знижує якість життя жінок в пременопаузі, стає причиною замкненості та невпевненості в собі, а в певних випадках може призводити й до психологічних порушень. Методика проведення дослідження полягала в проспективному клініко статистичному обстеженні, до якого було залучено 133 пацієнтки пременопаузального віку зі стресовим нетриманням сечі, яких в залежності від призначеної терапії було розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 57 жінок зі стресовим нетриманням сечі пременопаузального віку, яким з метою корекції проявів захворювання була запропонована лазерна терапія. Групу порівняння сформували 76 пацієнток пременопаузального віку зі стресовим нетриманням сечі, які отримували консервативне лікування. Всім пацієнткам обстежених груп, крім загально-клінічного обстеження, проводилось визначення маркерів синтезу (Total P1NP, Total P3NP) та резорбції (дезоксипіридинолін Pyriliks – D) сполучної тканини на початковому рівні, одразу після лікування та через 6 місяців лікування, тривалість дослідження становила десять місяців. Результати клінічного дослідження продемонстрували, що у даної категорії пацієнток на тлі застосування лазерної терапії відмітився достовірно-позитивний ефект, отриманий в результаті лікування, спрямованого на підвищення середнього рівня маркеру синтезу колагену I типу та зниження середнього рівня маркеру синтезу колагену III типу, а також нормалізації середнього рівня маркера резорбції сполучної тканини. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що використання лазерної терапії є патогенетично-обумовленим, адже його позитивний ефект реалізується шляхом впливу на сполучну тканину сечо-статевої діафрагми, стимуляцію вироблення колагену І типу та синергічне пригнічення продукції колагену ІІІ типу та Pyriliks-D. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для лікарів гінекологічних стаціонарів, лікарів загальної практики і сімейної медицини та лікарів жіночих консультацій.

2019-01-01T00:00:00Z Малиш, А. О. Притков, Ф. О. Морозова, Н. Л. Ткаченко, М. М. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2428 2023-01-27T08:27:16Z 2019-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості променевої діагностики ураження легень при муковісцидозі Авторы: Малиш, А. О.; Притков, Ф. О.; Морозова, Н. Л.; Ткаченко, М. М. Краткий осмотр (реферат): Метою нашого дослідження було уточнення можливостей променевої діагностики у виявленні змін легень при муковісцидозі у дорослих, а також встановлення місця комп’ютерної томографії в діагностичному алгоритмі. Ми послідовно проаналізували результати променевих досліджень 5 пацієнтів у віці від 19 до 25 років з діагнозом МВ підтвердженим потовими пробами і генетичними дослідженнями. З вересня 2017-2018 рр. хворі знаходились на лікуванні в інфекційному відділенні №2 Олександрівської клінічної лікарні м. Києва з приводу ускладнень основного захворювання. Хворі середнього та тяжкого ступеня тяжкості, ДН II, III ступенів. Пацієнтам в динаміці виконувалась цифрова рентгенографія органів грудної порожнини на апараті «Radrex» фірми Toshiba. Всіх об’єднував досить молодий вік, тілобудова зниженого харчування, невеликий зріст та достатньо тривалий, з раннього дитячого віку, анамнез захворювань органів дихання, ГРВІ, бронхіту, запалень гайморових пазух. Було доведено, що результати отримані за допомогою рентгенографії є типовими при МВ, але не специфічними, так як зустрічаються і при інших дифузних захворюваннях легень. За допомогою МСКТ нами було виявлено провідні променеві симптоми МВ, такі як: тотальне системне ураження бронхолегеневих структур, двобічний характер бронхоектазії. Наявність вираженої, не менше 200% від вихідних розмірів, дилатації бронхів всіх порядків з ущільненням і потовщенням їх стінок: симптом “перстня” і симптом “парних смуг” та заповнення різко розширених бронхів всіх калібрів в'язким секретом з утворенням мукоїдних пробок. Висновки. Результати отримані за допомогою рентгенографії є типовими при МВ, але не специфічними, так як зустрічаються і при інших дифузних захворюваннях легень. Комп’ютерна томографія має найбільшу діагностичну цінність для виявлення тонких структурно-функціональних змін, характерних для муковісцидозу. Також встановлено, що вираженість морфологічних змін при муковісцидозі збільшується з віком пацієнтів. Використання КТ як першої ланки в діагностиці легеневої патології у підлітків та дорослих може покращити раннє виявлення даного захворювання та пришвидшити очікувані результати у лікуванні пацієнтів.

2019-01-01T00:00:00Z