<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5450" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5450</id>
  <updated>2026-04-06T10:46:14Z</updated>
  <dc:date>2026-04-06T10:46:14Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Кореляційні зв’язки показників мікроциркуляторного русла у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2523" />
    <author>
      <name>Шевченко, Т. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Корнійко, Л. Ю.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2523</id>
    <updated>2023-01-26T13:49:34Z</updated>
    <published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Кореляційні зв’язки показників мікроциркуляторного русла у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу
Авторы: Шевченко, Т. А.; Корнійко, Л. Ю.
Краткий осмотр (реферат): Вступ. Вивчення мікроциркуляції (МЦ) має вели- кезначення для виявлення діабетичних ангіопатій.Капі¬ляри першими реагують на дію різних чинників в організмі шляхом зміни функціонального стану і мор¬фологічної перебудови, що веде до ранніх порушень метаболізму, а при тривалій дії чинників до стійких і часто єдиних ознак захворювання.Комп’ютерна капіля¬роскопія дозволяє виявити початкові морфологічні та функціональні зміни при розвитку ряду захворювань, а також контролювати ефективність лікування.На те¬перішній час дана методика широко використовується в кардіоревматології, в інших галузях медицини - лише на етапі досліджень[8]. В літературі недостатньо даних щодо опису капіляроскопії у здорових дітей. У ряді досліджень відмічена різниця між показниками НВКС у дітей і дорослих особливо за такими параметрами, як щільність капілярної сітки, форми та розмірів капілярів [3].Виявлення за допомогою капіляроскопії доклініч- них стадій ускладнень ЦД 1 типу відкриває абсолютно нові можливості їх профілактики, а контроль призначе¬ної терапії дає можливість проводити оптимальне ліку¬вання індивідуально для кожного пацієнта.&#xD;
Метою нашої роботи є виявлення кореляційних зв’язків мікроциркуляторного русла у дітей хворих на цукровий діабеті типу.</summary>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Морфометричні особливості будови тимуса за умови дії ксенобіотиків</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2522" />
    <author>
      <name>Шиян, Д. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Авілова, О. В.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2522</id>
    <updated>2023-01-26T13:49:43Z</updated>
    <published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Морфометричні особливості будови тимуса за умови дії ксенобіотиків
Авторы: Шиян, Д. В.; Авілова, О. В.
Краткий осмотр (реферат): Створення і використання в різних сферах життя лю¬дини «чужорідних речовин» більш відомих як ксенобіоти- ки в наш час швидкого технологічного прогресу має па- губний вплив на системи організму і, отже, на все людство. Мета роботи - визначення ефекту впливу ксе- нобіотиків на морфометричні показники тимуса в підгост- рому експерименті. У дослідженні представлено теори- тичне узагальнення результатів експериментального дослідження та встановлено механізм дії тригліцидило- вого ефіру поліоксипропилентріола з морфологічної точ¬ки зору. В експериментальній роботі використовувалися морфометричні, математичні і статистичні методи. У ре¬зультаті введення дорослим щурам лінії Вістар простого поліефіру із групи «Лапроксиди» в дозі 1/10 і 1/100 ДЛ50 при розрахунку середньо смертельної дози в 5,75 г/кг тіла тварин на протязі 7, 15 і ЗО днів виявлене статистич¬но значиме зниження розмірів тимусу, що було підтверд¬жено змінами не тільки органометричних параметрів органу - довжини, ширини, товщини, але і маси тимуса. Аналіз отриманих результатів дослідження дає змогу стверджувати, що дана речовина в умовах перорального надходження до організму у запропонованих дозах здат¬на призводити до атрофії та дисфункції тимусу.</summary>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вплив N-ацетилцистеїну та лозартану на модулювання цитопротекторної аутофагії в міокарді щурів при експериментальному цукровому діабеті 1 типу (за даними електронної мікроскопії)</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2521" />
    <author>
      <name>Ситник, І. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стеченко, Л. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кривошеева, О. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Натрус, Л. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Хайтович, М. В.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2521</id>
    <updated>2023-01-26T13:49:50Z</updated>
    <published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Вплив N-ацетилцистеїну та лозартану на модулювання цитопротекторної аутофагії в міокарді щурів при експериментальному цукровому діабеті 1 типу (за даними електронної мікроскопії)
Авторы: Ситник, І. М.; Стеченко, Л. О.; Кривошеева, О. І.; Натрус, Л. В.; Хайтович, М. В.
Краткий осмотр (реферат): Мета роботи. Вивчити особливості аутофагїї за стрептозотоцин-індукованого ЦД 1 типу та її зміни при застосуванні різних фармакологічних схем N-ацетилцистеїну та лозартану.&#xD;
Матеріали та методи. Цукровий діабет 1 типу (ЦД1) моделювали введенням щурам стрептозотоцину (STZ) у дозі 50 мг/кг. Дослідні тварини були розподілені на 5 груп: контроль (група інтактних щурів); ЦД1 (група модельних тварин із STZ ЦД1, які отримували 0,9% фізіологічний розчин); NAC (група діабетичних щурів, які отримували N-ацетилцистеїн у дозі 1,5 г/кг per os); LOS (група діабетичних щурів, які отримували лозартан у дозі 20 мг/кг per os); NAC+LOS (група діабетичних тварин, які отримували комбінацію N-аце- тилцистеїну та лозартану). Матеріалом для електронномікроскопічних досліджень були ділянки міокарду лівого шлуночка серця.&#xD;
Результати. В кардіоміоцитах щурів із STZ ЦД1 встановлено структурні зміни метаболічного характеру (зміни у мітохондріях ендоплазматичній сітці, лізосомах та аутофагосомах). У дослідній групі NAC вста¬новлено ультраструктурні ознаки активації білоксинтетичних процесів в кардіоміоцитах направлених на новоутворення міофібрил на тлі гіпертрофії органел метаболічного плану; активувалися процеси ауто¬фагїї У групі LOS на ряду зі зменшенням кількості аутофагосом відмічалися більш суттєві ушкодження у енергетичному та скоротливому апараті кардіоміоцитів: деструкція мітохондрій, перескорочення міофіб¬рил та їх локальний лізис, білкова дистрофія, локальний парцеальний некроз цитоплазми кардіоміцитів. У групі NAC+LOS також значно зменшувалаясь кількість аутофагосом і відмічались дистрофічні зміни в кар¬діоміоцитах та порушення гемомікроциркуляторного русла.&#xD;
Висновки. За даними електронномікроскопічного дослідження, NAC виявив більшу ефективність у віднов¬ленні аутофаготичної цитопротекторної системи, що пояснюється його модулюючим впливом на мішень оксидативний стрес-аутофагія, що може стати новою терапевтичною стратегією у пошуку селектив¬них кардіопротекторних лікарських засобів для пацієнтів із діабетичною кардіоміопатією.</summary>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Прогнозування розвитку гострих отруєнь у сільськогосподарських працівників при використанні пестицидів в системі хімічного захисту картоплі</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2520" />
    <author>
      <name>Новохацька, О. О.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2520</id>
    <updated>2023-01-26T13:49:59Z</updated>
    <published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Прогнозування розвитку гострих отруєнь у сільськогосподарських працівників при використанні пестицидів в системі хімічного захисту картоплі
Авторы: Новохацька, О. О.
Краткий осмотр (реферат): По данным ВОЗ, среди основных причин возникновения заболеваний неинфекционного характера, выделя¬ют группу химических факторов, основная доля которых приходится на пестициды. В частности, несоб¬людение правил работы с пестицидами приводит к риску возникновения профессиональных заболеваний у работающих. В современных условиях высокие и устойчивые урожаи сельскохозяйственных культур не¬возможно получить без применения химических средств защиты.&#xD;
Целью нашей работы - прогнозирование развития острых отравлений у сельскохозяйственных работни¬ков при использовании пестицидов в системе химической защиты картофеля. Материалы и методы ис¬следований. Для оценки воздействия на работников сельскохозяйственной отрасли исследуемых веществ и препаратов на их основе рассчитывали коэффициенты возможного ингаляционного отравления (КВИО), коэффициенты избирательного действия пестицидов при ингаляционном воздействии (КИДин!) и коэффи¬циенты избирательного действия пестицидов при дермальном воздействии (КИД,,ерД. Рассчитаные вели¬чины КИДинг составляли (102,3 - 1646,1) и указывают на достаточно высокую избирательность их дей¬ствия, что свидетельствует о достаточно низкой вероятности возникновения острых токсических эффектов, кроме тиаметоксама, флуфенацета метрибузина, манкоцеба, КИДинг которых составил от 14,7 - 61,6, что указывает на низкую избирательность их действия и о достаточно высокой вероятности возникновения острых токсических эффектов при поступлении в организм сельскохозяйственных работ¬ников. Рассчитанные величины КИД,,ера для всех действующих веществ были в диапазоне 102,9 - 10288,1, что указывает на достаточно высокую избирательность их действия и низкую вероятность возникновения отравлений. По величине КВИО &lt;0,5 - все исследуемые действующие вещества и препараты на их основе относятся к 4 классу опасности согласно ДСанПиН 8.8.1.002-98. Полученные результаты свиде¬тельствуют о необходимости использования средств индивидуальной защиты работниками при приме¬нении исследуемых пестицидов и обязательного соблюдения агротехнических регламентов.</summary>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

