DSpace Собрание:

Вплив розладів сну на когнітивні порушення у пацієнтів із хворобою Паркінсона

2024-11-14T12:17:21Z

Название: Вплив розладів сну на когнітивні порушення у пацієнтів із хворобою Паркінсона Авторы: Шкодіна, А. Д.; Таряник, К. А.; Бойко, Д. І. Краткий осмотр (реферат): Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання впливу розладів сну на розвиток когнітивного зниження у пацієнтів з хворобою Паркін сона. Основною метою проведеного дослідження є вивчення можливості прогнозування розвитку когнітивного зниження шляхом оцінки вираженості розладів сну та їх відмінності при наявно сті порушення когнітивних функцій. Систематизація літературних джерел та підходів до вирі шення проблеми засвідчила, що розлади сну розвиваються на ранніх етапах хвороби Паркінсона та часто супроводжують когнітивні порушення. Когнітивне зниження виявляється протягом усього періоду хвороби Паркінсона і варіює від помірних на ранніх стадіях, до деменції - на пізніх. Актуальність дослідження взаємозв’язку розладів сну та когнітивних функцій полягає у можли вості подальшого удосконалення прогнозування розвитку когнітивного зниження з метою його ефективної корекції. Лікування порушень сну може супроводжуватися покращенням пам'яті і навіть морфологічними змінами головного мозку. Тому постає питання можливості корекції когнітивного зниження шляхом впливу на розлади сну. Методика проведення дослідження вклю чала оцінку загального статусу пацієнтів за уніфікованою шкалою хвороби Паркінсона, монре альською когнітивною оціночною шкалою та шкалою сну при хворобі Паркінсона. Тривалість дослідження складала 8 місяців. Об’єктом дослідження обрано пацієнтів з хворобою Паркінсо на. В статті представлено результати обстеження хворих, які засвідчують, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона та когнітивним зниженням виявлено переважання моторних розладів, порушення сну та загального балу за шкалою сну при хворобі Паркінсона. При наявності когні тивного зниження більш виражені порушення моторних функцій у повсякденному житті, що можуть обумовлювати порушення сну та його якості. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що оцінка розладів сну може використовуватись для прогнозування ризи ку розвитку когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для удосконалення ранньої діагностики та превенції роз витку когнітивних порушень у пацієнтів із хворобою Паркінсона, що, в свою чергу, обумовлює покращення якості лікування даних пацієнтів. Такі зміни можуть безпосередньо вплинути на ви бір терапевтичної тактики та покращити якість життя пацієнтів із хворобою Паркінсона. Відкритим залишається питання особливостей різних розладів сну та їх прогностична цінність відносно когнітивного зниження у пацієнтів із різними формами хвороби Паркінсонататів дослі дження в країнах північної Європи склав 0,935, що вказує на значно високу силу зв’язку.

Персоналізована інтенсивна терапія серцево-судинних порушень у дітей з дихальною недостатністю

2023-01-26T13:35:59Z

Название: Персоналізована інтенсивна терапія серцево-судинних порушень у дітей з дихальною недостатністю Авторы: Філик, О. В. Краткий осмотр (реферат): У статті наведено дані про частоту виявлення та тривалість серцево судинної дисфункції серед дітей з гострою дихальною недостатністю. Узагальнено відомості про доцільність проведення персоналізованого менеджменту гемодинамічних порушень з мультипараметричним підходом до оцінювання отриманих показників. Основною метою проведеного дослідження було порівняти ефективність стандартного підходу та пропонованих нами доповнень до корекції гемодинамічних порушень у дітей з дихальною недостатністю. Узагальнення даних з літературних джерел засвідчило, що наявність та підтримання паттерну спонтанного дихання пацієнта разом з неінвазивним пролонгованим моніторингом показників роботи серцево-судинної системи, ультразвуковим контролем показників переднавантаження та періодичним переоцінюванням об’єму, темпу та якісного складу розчинів для інфузійної терапії можуть покращити результати лікування дітей з гострою дихальною недостатністю. Нами було проведено проспективне одноцентрове неінтервенційне когортне дослідження серед дітей віком 1 міс – 18 років з гострою дихальною недостатністю. Пацієнтів було розділено випадковим чином на І та ІІ групи. До аналізу даних увійшло 43 пацієнти І групи, які отримували традиційний для даного відділення інтенсивної терапії моніторинг та лікування і 53 пацієнти ІІ групи, у яких брали до уваги отримані результати мультипараметричного моніторингу при призначенні корекції показників гемодинаміки. Моніторинг гемодинаміки включав визначення показників частоти серцевих скорочень, неінвазивного систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску, часу капілярного наповнення та пульсації артерій на периферії з клінічною верифікацією “теплого” або “холодного” шоку, показників ScvO2 та рівня лактату в центральній венозній крові; неінвазивний пролонгований моніторинг ударного об’єму, серцевого викиду, серцевого індексу, ударного індексу з допомогою технології пролонгованого дослідження серцевого викиду, NIHON COHDEN (Японія) та показники співвідношення діаметру нижньої порожнистої вени на вдиху та на видиху. Гемодинамічна підтримка в І та ІІ групах включала ранню ціль-орієнтовану терапію, індивідуалізовану та персоналізовану підтримку. В ІІ групі пацієнтів при проведенні корекції гемодинаміки брали до уваги динаміку змін показників неінвазивного визначення ударного об’єму, серцевого викиду, серцевого індексу та ударного індексу, кумулятивний гідробаланс та співвідношення діаметру нижньої порожнистої вени на вдиху та на видиху. Рання ціль-орієнтована терапія була скерована на (супра)нормалізацію кровотоку та базувалася на показниках норм гемодинаміки для популяції, зокрема на показниках перцентилів для конкретних вікових груп пацієнтів. Індивідуалізована гемодинамічна терапія включала функціональний гемодинамічний моніторинг з оцінюванням рефрактерності до волемічної терапії, індивідуалізацією цільових точок та максималізацією кровотоку. Персоналізований гемодинамічний менеджмент полягав у застосуванні адаптивного мультипараметричного підходу до оцінювання гемодинаміки. Під час проведення штучної вентиляції легень у пацієнтів підтримувалася спонтанна діафрагмальна активність. Первинною кінцевою точкою оцінювання був рівень 28-денної летальності; вторинними кінцевими точками оцінювання була тривалість серцево-судинної дисфункції та тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Ми розділили всіх пацієнтів на вікові підгрупи. До першої вікової підгрупи увійшли пацієнти віком 1 міс – 1 рік; до другої підгрупи – у віці 1 - 3 роки; до третьої підгрупи – у віці 3 - 6 років; до четвертої підгрупи – діти віком 6 – 12 років; та до п’ятої підгрупи – діти 12 - 18 років. В результаті проведеного дослідження було визначено, що рівень 28-денної летальності складав: в 1-ій віковій підгрупі - 18,2% в І групі та 3,1% в ІІ групі (p=0,02), в 2-ій віковій підгрупі – 11,1% та 0%, відповідно (p=0,11); в 4-ій віковій підгрупі 10% та 0%, відповідно (p=0,28); в 3-ій та 5-ій вікових підгрупах - становив 0% в І та ІІ групах. Встановлено поширеність виявлення гемодинамічних порушень: в 1-ій віковій підгрупі серед пацієнтів І групи серцево-судинну дисфункцію виявлено в 100% пацієнтів, тоді як в ІІ групі – лише 62,5% пацієнтів (p=0,001); в 2-ій віковій підгрупі – в 55,6% пацієнтів з І групи та в 42,9% пацієнтів з ІІ групи (p=0,05); в 3-ій віковій підгрупі в 100% пацієнтів ІІ групи та лише в 75% пацієнтів І групи (p=0,02). В 4-ій віковій підгрупі не виявлено достовірних відмінностей між І (30% пацієнтів) та ІІ групами (25% пацієнтів), p=0,28; в 5-ій віковій підгрупі частота серцево-судинної дисфункції становила 40% в І групі, порівняно з 75% в ІІ групі (p=0,008). Виявлено, що найдовше порушення гемодинаміки спостерігалася серед пацієнтів 1-ої та 4-ої вікових підгруп, найбільш короткочасно – серед пацієнтів 5-ї вікової підгрупи: в 1-ій віковій підгрупі вони тривали 7,6±0,5 днів в І групі та 8,8±0,9 днів в ІІ групі (p>0,05); в 4-ій віковій підгрупі - 6,7±0,4 днів в І групі та 10,1±1,2 днів в ІІ групі (p>0,05), тоді як в 5-ій віковій підгрупі - 4,1±0,3 дні в І групі та 4,7±0,5 дні в ІІ групі (p>0,05). Ми з’ясували, що достовірні відмінності тривалості госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії були серед пацієнтів 1-ої та 5-ої вікових підгруп. Зокрема в 1-ій віковій підгрупі даний показник був в 1,3 раза нижчим в ІІ групі, порівняно з І групою (p<0,05); в 5-ій віковій підгрупі ситуація була зворотньою – тривалість госпіталізації в ІІ групі була в 1,4 раза вищою, порівняно з І групою (p<0,05). Отже, отримані нами дані вперше продемонстрували результати застосування персоналізованого менеджменту порушень гемодинаміки серед дітей з гострою дихальною недостатністю. Використання в клінічній практиці мультипараметричного підходу до оцінювання гемодинаміки може дозволити більш диференційовано застосовувати інфузійну терапію та петлеві діуретики та матиме сприятливий вплив на кінцеві клінічні результати лікування пацієнтів з гострою дихальною недостатністю.

Modification of gut bacterial bile salt hydrolase activity and cardiovascular risk: a randomized study

2023-01-26T13:35:37Z

Название: Modification of gut bacterial bile salt hydrolase activity and cardiovascular risk: a randomized study Авторы: Neverovskyi, A.; Chernyavskyi, V.; Shypulin, V.; Gvozdecka, L.; Mikhn`ova, N. Краткий осмотр (реферат): Introduction: secretion of bacterial bile salt hydrolase (BSH) is one of the main mechanisms by which gut microbiota play role in cholesterol metabolism. There are limiting and controversial data regarding the clear effect of gut BSH activity correction on modification of serum cholesterol and cardio vascular risk (CVR). Aim of investigation was to evaluate the relationship between modification of the gut bacterial BSH relative activity (RA) by probiotic L. plantarum and serum cholesterol with CVR levels. Methods: the study was conducted as open, comparative, randomized, parallel and included 26 almost healthy participants (healthy control group) and 77 patients with dyslipidemia and without anamnesis of major cardiovascular events, that were divided in two groups: main treatment group (n=41) received combination therapy (capsules with Lactobacillus plantarum in the amount of 2*109 CFU one time a day and tablets simvastatin 20 mg one time a day) and control treatment group (n=36) received mono therapy (simvastatin 20 mg one time a day) during 12 weeks. Before and after 12 weeks of treatment the assessment of total RA of gut BSH, lipid profile and CVR level according to 5 risk scores were performed. Results: at baseline the RA of BSH was higher in healthy adults comparing to participants with dyslip idemia (p<0,001); after 12 weeks of treatment there wasn`t difference between healthy control and only main treatment groups (р=0,45). It was found that with increasing of RA of gut bacterial BSH, the risk of failure of treatment efficacy endpoints achievement (≥20% reduction of values) decreased regard ing: total cholesterol (TC) (p=0,0306), OR=0,00133 (95% CI; 3,28*10-6-0,538); low-density lipoproteins (LDL) (p<0,001), OR=5,65*10-14(95% CI; 6,38*10-20-5*10-8); CVR level according to Framingham score (р=0,0035), OR=4,09*10-5(95% CI; 4,66*10-8-0,0359); CVR level according to 2013 ACC/AHA algorithm (р=0,0135), OR=3,8*10-4(95% CI; 7,34*10-7-0,197); CVR level according to PROCAM score (p=0,00125), OR=8,38*10-6 (95%; CI; 6,93*10-9-0,0101). Conclusions: additional supplementation with BSH-producing bacteria L. plantarum was more effective in increasing of BSH activity compared to simvastatin monotherapy. Increasing of BSH RA by L. plantarum was associated with higher chances to achieve treatment efficacy goals regarding reduction of TC, LDL and CVR levels according to Framing ham, 2013 ACC/AHA algorithm and PROCAM scores.

Асоціація генотипів поліморфізмів генів FGFR2, LSP та LOC643714 З з ризиком виникнення позитивного мутаційного статусу гена HER-2/NEU у хворих на рак молочної залози

2023-01-26T13:35:28Z

Название: Асоціація генотипів поліморфізмів генів FGFR2, LSP та LOC643714 З з ризиком виникнення позитивного мутаційного статусу гена HER-2/NEU у хворих на рак молочної залози Авторы: Клімук, Б. Т.; Поліник, С. І.; Рибченко, Л. А.; Захарцева, Л. М.; Дуган, О. М.; Клименко, С. В. Краткий осмотр (реферат): Рак молочної залози є переважно результатом дії генетичних та екологічних факторів, що призводять до накопичення мутацій в основних регуляторних генах. Генетична схильність до цієї онкопатологій може бути обумовлена мутаціями у окремих генах, таких як BRCA1 та BRCA2, або кумулятивним ефектом у результаті взаємодії генів низької пене трантності. В роботі розглянуто алелі, що визначають ризик розвитку раку молочної залози з високим та низьким рівнем пенетрантності та обговорюються поточні зусилля щодо вияв лення додаткових генів сприйнятливості. Визначення генів схильності є передумовою індивіду алізованої оцінки ризику раку молочної залози та зменшення захворюваності на рак молочної залози. Основною метою даного дослідження є визначення асоціативних зв’язків поліморфних варіантів rs2981582 і rs1219648 гена FGFR2, rs3817198 гена LSP та rs3803662 гена LOC643714 з ризиком виникнення раку молочної залози та розвитком позитивного мутаційного статусу гена Her-2/neu. Група обстежених включала 300 жінок з гістологічно підтвердженим діагнозом раку молочної залози. На матеріалах пухлинних тканин цих пацієнток проводили флуоресцентну гібридизацію in situ для визначення ампліфікаційного статусу гена Her-2/neu. Розпо діл генотипів та алелей проводили шляхом полімеразно-ланцюгової реакції в реальному часі для наступних поліморфних варіантів rs1219648 гена FGFR2 (n = 44), rs2981582 гена FGFR, (n = 99), rs3817198 гена LSP1 (n = 75) та rs3803662 гена LOC643714 (n = 82). Серед досліджуваних генотипів поліморфних варіантів rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена LOC643714, rs2981582 та rs1219648 гена FGFR2, із включенням алелі ризику, не було визначено асоціації із схильністю до розвитку раку молочної залози у жінок відповідно до мультиплікативної моделі успадкування (р > 0,05). При кодомінантній моделі успадкування, спостерігається асоціативний зв’язок з ризиком виникнення раку молочної залози та поліморфізмами rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена LOC64371 та rs2981582 гена FGFR2 при гомозиготних генотипах по рідкісних алелях (р < 0,05). Жінки, що хворі на рак молочної залози та мають позитивний ампліфікаційний статус гена Her-2/neu, частіше були носіями алелі ризику G (OR = 4,80; 95 % СІ 1,21–28,04, p < 0,05) та генотипу GG (OR = 5,82; 95 % СІ 1,38–16,74, p < 0,05) поліморфізма rs3803662 гена LOC643714 порівняно з групою жінок із негативним ампліфікаційним статусом гена Her-2/neu у пацієнток з діагнозом рак молочної залози. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для пошуку додаткових генетичних предикторів розвитку раку молочної залози та позитивного мутаційного статусу гена Her-2/neu