http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4700 2026-04-26T21:21:10Z 2026-04-26T21:21:10Z Slonetskyi, B. Verbitskiy, I. Kotsiubenko, V. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14244 2025-01-23T12:47:52Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Specific features of diagnostic and treatment tactics in patients with crushed abdominal hernias without resection of a hollow organ Авторы: Slonetskyi, B.; Verbitskiy, I.; Kotsiubenko, V. Краткий осмотр (реферат): The purpose of the work is to analyze the results of the use of optimized diagnostic and therapeutic tactics in patients with strangulated abdominal hernias without resection of the hollow organ. Materials and methods: The work is based on the analysis of the results of surgical treatment of 665 pa tients with strangulated abdominal hernias without resection of the hollow organ, who were divided into 2 groups depending on the features of the diagnostic and treatment tactics. Unlike the patients of group 1, the following diagnostic tactics were used in group 2: substantiated laparoscopic diagnosis of abdominal organs; mandatory biochemical assessment of hernia water; mandatory intraoperative instrumental assessment of the state of the strangulated organ; expansion of indications for the use of laparoscopic interventions and components of the comprehensive Fast track program; substantiated complex prevention of malignancy. The clinical diagnostic algorithm included laboratory, instrumental and biochemical research methods. Results: The use of priority diagnostic and therapeutic tactics in the patients of group 2 allowed to increase the number of laparoscopic hernioplasty by 49.34%, the number of allohernioplasty by 18.62%, among which the “Sublay” technique was preferred for strangulated ventral hernias. This was accompanied by a decrease in the pain syndrome on the VAS scale during the four days of observation, both during coughing and at rest, and amounted to only 2.21 ± 0.29 points on the fourth day when at rest. In addition, and after 12 months, the patients of group 2 observed a better recovery according to the SF-36 questionnaire, which amounted to 76.77±6.63 points for the assessment of the general state of health, 70.81±5.86 points for the assessment of physical functioning, 68.88±5.37 points for the assessment of role functioning due to physical condition, 68.03±5.92 points for the assessment of role functioning due to emotional state, and social activity was characterized by 72.82±5.52 points.

2024-01-01T00:00:00Z Слонецький, Б. І. Вербицький, І. В. Коцюбенко, В. О. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14237 2025-01-23T10:34:44Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості контамінаційних процесів окремих судинних колекторів у пацієнтів із защемленою грижею живота, що ускладнилася гострою кишковою непрохідністю Авторы: Слонецький, Б. І.; Вербицький, І. В.; Коцюбенко, В. О. Краткий осмотр (реферат): дослідити особливості контамінаційних процесів окремих судинних колекторів у пацієнтів із защемленою грижею живота, що ускладнилася гострою кишковою непрохідністю, при проведенні інтраопераційної інтестинокорекції. Об’єкт і методи дослідження. Проаналізовано результати хірургічного лікування 194 пацієнтів із защемленою грижею живота, що ускладнилася гострою кишковою непрохідністю. Залежно від особливостей проведення інтраопераційної інтестинокореції хворих розділили на дві групи: 1-ша (n=94) — група порівняння та 2-га (n=100) — основна. У пацієнтів 1-ї групи інтраопераційну інтестинокорекцію здійснювали за допомогою зонда Miller — Abbott із застосуванням ізокишкової суміші. У хворих 2-ї групи використовували пріоритетний триканальний зонд та проводили комплексну системно-регіонарну інтраопераційну інтестинокорекцію. Результати. Застосування у пацієнтів 2-ї групи, на відміну від учасників 1-ї групи, комплексної системно-регіонарної інтраопераційної інтестинокорекції через 30 хв після її завершення характеризувалося вірогідним зниженням в v. subclavia sinister концентрації молекул середньої маси (МСМ-254) до 0,51±0,03 у.о., лейкоцитарного індексу інтоксикації — до 3,59±0,32 у.о. і дієнових кон’югатів —до 5,24±0,51 у.о./мг ліпідів, малонового діальдегіду — до 5,52±0,49 нмоль/мл та підвищенням каталази до 4,47±0,35 ммоль Н2О2 /хв/мг Hb і супероксиддисмутази — до 5,23±0,67 у.о./мг Hb. Крім того, у пацієнтів 2-ї групи виявлено зниження агресивності контамінаційних процесів і в інтестино-портальному судинному колекторі, що знайшло своє відображення у зниженні МСМ-254 до 0,64±0,05 у.о., лейкоцитарного індексу інтоксикації — до 3,86±0,45 у.о., дієнових кон’югатів — до 5,62±0,54 у.о./мг ліпідів, малонового діальдегіду — до 5,85±0,49 нмоль/мл та підвищенні каталази до 4,14±0,34 ммоль Н2О2 /хв/мг Hb і супероксиддисмутази — до 4,92±0,46 у.о./мг Hb. Висновки. Проведення інтраопераційної інтубації тонкої кишки та інтестиносанації у пацієнтів із защемленою грижею живота, що ускладнилася гострою кишковою непрохідністю, супроводжується суттєвим зростанням інтоксикаційних чинників, як в лімфатичному, так і в портальному кровотоку. Застосування у пацієнтів основної групи комплексної системно-регіонарної інтраопераційної інтестинокорекції зменшило негативні прояви дислокаційних процесів та сприяло збереженню компенсаторних резервів кишечнику, супроводжувалося ослабленням інтестино-лімфатичної та інтестино-портальної контамінаційної дислокації — провідного чинника у розвитку поліорганної недостатності та незворотної генералізації патологічного процесу.

2023-01-01T00:00:00Z Слонецький, Б. І. Вербицький, І. В. Коцюбенко, В. О. Березенко, І. М. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14236 2025-01-23T10:10:09Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Негативні складові діагностично лікувальної тактики у пацієнтів із гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини з летальним наслідком Авторы: Слонецький, Б. І.; Вербицький, І. В.; Коцюбенко, В. О.; Березенко, І. М. Краткий осмотр (реферат): У статті наведені результати аналізу етапної діагностики та лікування 422 пацієнтів із гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини з летальним наслідком. Структура першопричин, які призвели до летального наслідку: шлунково кишкова кровотеча — у 173 (41%), перитоніт — у 72 (17,6%), гострі судинні захворювання кишечнику — у 51 (12,09%), ускладнення онкологічних захворювань шлунково-кишкового тракту — у 30 (7,11%) пацієнтів. За віком превалювали хворі похилого та старечого віку (223; 52,84%), здебільшого чоловіки (225; 53,32%). Аналіз терміну госпіталізації з моменту захворювання до медичного стаціонару показав, що 287 (68,1%) пацієнтів госпіталізовано через 1 добу з моменту захворювання, за ступенем операційно-анестезіологічного ризику за шкалою Американської асоціації анестезіологів (American Society of Anesthesiologists) кожен 3-й (107; 38,63%) хворий був ІІІ та IV ступеня, а термін доїзду карети швидкої допомоги до 176 (41,71%) пацієнтів становив від 10 хв до 1 год, до 191 (45,26%) пацієнтів — перевищив 1 год. У Києві у 2021 р. ургентна медична допомога надавалася недоукомплектованими лікарськими кадрами на догоспітальному етапі на 29,7%, на госпітальному — 34,78%, а заміна на догоспітальному етапі лікарів на фельдшерів призвела до надання комплексної протишокової терапії лише у 9 (4,35%) з 207 пацієнтів.

2022-01-01T00:00:00Z Слонецький, Б. І. Вербицький, І. В. Коцюбенко, В. О. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14235 2025-01-23T10:06:47Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Місце fast-track технологій у пацієнтів із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа Авторы: Слонецький, Б. І.; Вербицький, І. В.; Коцюбенко, В. О. Краткий осмотр (реферат): Робота ґрунтується на аналізі результатів хірургічного лікування 691 пацієнта з защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа. Хворих поділили на 2 групи залежно від особливостей діагностико-лікувальної тактики, а також на 2 підгрупи залежно від локалізації защемлених гриж. У пацієнтів 2 групи, на відміну від хворих 1 групи, дотримувалися такої діагностичної тактики: обов’язкове, але обґрунтоване лапароскопічне інтраабдомінальне оцінювання стану защемленого органа; фізико-хімічне інтраопераційне оцінювання стану грижової води; інтраопераційне інструментальне оцінювання стану защемленого органа. Лікувальна тактика передбачала обов’язкове застосування комплексної програми fast-track, розширення показань до застосування лапароскопічних операцій. Клініко-діагностичний алгоритм включав лабораторні, інструментальні та біохімічні методи дослідження.

2023-01-01T00:00:00Z