<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4645" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4645</id>
  <updated>2026-04-29T07:17:09Z</updated>
  <dc:date>2026-04-29T07:17:09Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Model of spinal cord lateral hemi-excision at the lower thoracic level for the tasks of reconstructive and experimental neurosurgery</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4690" />
    <author>
      <name>Medvediev, V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Abdallah, I.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Draguntsova, N.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Savosko, S.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Vaslovych, V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Tsymbaliuk, V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Voitenko, N.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4690</id>
    <updated>2023-03-17T08:46:35Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Model of spinal cord lateral hemi-excision at the lower thoracic level for the tasks of reconstructive and experimental neurosurgery
Авторы: Medvediev, V.; Abdallah, I.; Draguntsova, N.; Savosko, S.; Vaslovych, V.; Tsymbaliuk, V.; Voitenko, N.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Morphometric study of rat sciatic nerve recovery after three nerve repair techniques: epineural suture, polyethylene glycol hydrogel and fibrin sealant</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4689" />
    <author>
      <name>Goncharuk, O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Savosko, S.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Petriv, T.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Medvediev, V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Tsymbaliuk, V.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4689</id>
    <updated>2023-03-17T13:20:59Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Morphometric study of rat sciatic nerve recovery after three nerve repair techniques: epineural suture, polyethylene glycol hydrogel and fibrin sealant
Авторы: Goncharuk, O.; Savosko, S.; Petriv, T.; Medvediev, V.; Tsymbaliuk, V.
Краткий осмотр (реферат): The effectiveness of microsurgical technique has a direct impact on the recovery of the injured peripheral nerve. The aim of our study was to investigate the result of sciatic nerve regeneration in rats after complete neurotomy and after nerve repair techniques&#xD;
including: 1) epineural suture; 2) polyethylene glycol hydrogel (PEG) (DuraSeal); 3) fibrin sealant (Tisseel). The cross-section of distal sciatic nerve was studied at 14th, 30th and 60th days after nerve repair. Morphometry of myelinated nerve fibers in the distal stump of the sciatic nerve was performed. A significant increase in the number of myelinated nerve fibers was found, especially between 14 and 30 days. The density of myelinated nerve fibers in the distal stump at day 60 was significantly higher after using nerve repair technique including PEG and fibrin versus epineural suture (29.2 % and 32.1 % versus 21.5 %, P &lt;0.05), and a higher level of remyelination of nerve fibers observed in the group with PEG. On day 60, complete elimination of PEG and fibrin sealant was not observed, encapsulation was found around the clusters of hydrogel. Thereby, three peripheral nerve repair techniques were equally effective, only with the use of PEG remyelination of nerve fibers was increasing.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Травматичні ушкодження грудопоперекового переходу. класифікація Friedrich P. Magerl та співавт.</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4683" />
    <author>
      <name>Нехлопочин, О. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чешук, Є. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Вороді, М. В.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4683</id>
    <updated>2022-12-09T08:36:41Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Травматичні ушкодження грудопоперекового переходу. класифікація Friedrich P. Magerl та співавт.
Авторы: Нехлопочин, О. С.; Чешук, Є. В.; Вороді, М. В.
Краткий осмотр (реферат): Резюме. Грудопоперековий перехід є зоною грудного і поперекового відділів хребта, на яку припадає понад 50 % переломів. Незважаючи на велику частоту ушкодження цієї зони, однозначної уніфікованої тактики терапії потерпілих не розроблено. Одним з найкритичніших чинників, що визначають як загальну стратегію надання допомоги потерпілому, так і тактику хірургічного втручання (за потреби), є патоморфологічна картина остеолігаментозних ушкоджень. При цьому основним інструментом стандартизації та уніфікації тактичних підходів є класифікація ушкоджень. Оскільки грудопоперековий перехід анатомічно належить до грудного та поперекового відділів, ушкодження цієї зони характеризують відповідно до класифікацій, які застосовують для ушкоджень зазначених відділів. Однак низка біомеханічних особливостей грудопоперекового переходу визначає тактику, відмінну від такої при ідентичних типах травматичних змін інших відділів. У цій серії публікацій розглянуто сучасні та найчастіше використовувані класифікації з метою визначення алгоритму, за допомогою якого на підставі запропонованих класифікаційних категорій можна було б обрати оптимальну тактику лікування постраждалих. Розглянуто класифікацію, запропоновану в 1994 р. F. Magerl та співавт., яка протягом тривалого періоду була стандартом при характеристиці травматичних ушкоджень грудного і поперекового відділів хребта. Класифікація ґрунтується на принципі двох опорних колон хребта. Для її розробки автори використали клінічний матеріал 1445 постраждалих. В основі класифікації лежать три основні типи ушкоджень — компресійний, дистракційний і ротаційний. Кожний тип поділяється на групи та підгрупи. Для низки підгруп передбачена деталізація. Окрім детального огляду класифікації, розглянуто основні параметри, що сприяють або запобігають застосуванню аналізованої системи ранжування в клінічній практиці. Велика увага приділена проблемі відтворюваності результатів, а також впливу додаткових чинників на вірогідність визначення характеру ушкодження. Установлено, що класифікація надає вичерпну характеристику для всіх можливих посттравматичних патоморфологічних змін та має доведене біомеханічне підґрунтя. Така деталізація може бути важливим інструментом при визначенні тактики терапії саме грудопоперекового переходу, оскільки високі вимоги до жорсткості фіксації зумовлені значним навантаженням на цю зону та особливостями біомеханіки, що потребує подальшого вивчення, оскільки аналіз літератури не виявив чіткої схеми терапії цих травм.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Зсувний модуль та структура хрящової тканини</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4682" />
    <author>
      <name>Булавін, Л. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гнатюк, К. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Забашта, Ю. Ф.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Свєчнікова, О. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Цимбалюк, В. І.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4682</id>
    <updated>2022-12-09T08:32:27Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Зсувний модуль та структура хрящової тканини
Авторы: Булавін, Л. А.; Гнатюк, К. І.; Забашта, Ю. Ф.; Свєчнікова, О. С.; Цимбалюк, В. І.
Краткий осмотр (реферат): Хрящова тканина розглядається як полiмерний гель, сiтка якого утворена ланцюгами фiбрилярних бiлкiв та протеоглiканiв. Запропоновано модель такої сiтки, що складається iз сiтчастих блокiв, з’єднаних прохiдними ланцюгами. В рамках запропонованої моделi дослiджено механiзм деформацiї хрящової тканини. Розроблено механiзм деформацiї в рамках такої моделi. Отримано формулу для зсувного модуля у згаданiй моделi. Експериментально визначено величину зсувного модуля для еластичної хрящовоїтканини. Встановлено, що число прохiдних ланцюгiв у запропонованiй моделi для еластичного типу хрящової тканини становить 10.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

