<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/3316" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/3316</id>
  <updated>2026-06-19T19:49:26Z</updated>
  <dc:date>2026-06-19T19:49:26Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Innovative Strategies In Higher Medical Education: A Systematic Review And Pedagogical Experience</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19702" />
    <author>
      <name>Khlamanova, L.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yaremenko, L.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Grabovyi, O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Nevmerzhytska, N.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19702</id>
    <updated>2026-06-01T07:22:11Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Innovative Strategies In Higher Medical Education: A Systematic Review And Pedagogical Experience
Авторы: Khlamanova, L.; Yaremenko, L.; Grabovyi, O.; Nevmerzhytska, N.
Краткий осмотр (реферат): Digital transformation has significantly changed higher medical education worldwide. E-learning and blended learning approaches provide broader access to educational resources, flexibility of time and place, and new opportunities for interactive teaching.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості та значення еволюційних змін мозочка, як частини центральної нервової системи, у ході еволюції головного мозку людини: частина 2</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18018" />
    <author>
      <name>Невмержицька, Н. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Харченко, М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Прокопів, М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18018</id>
    <updated>2026-02-25T11:57:17Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Особливості та значення еволюційних змін мозочка, як частини центральної нервової системи, у ході еволюції головного мозку людини: частина 2
Авторы: Невмержицька, Н. М.; Харченко, М.; Прокопів, М.
Краткий осмотр (реферат): Анотація: у цій частині статті розглянуто еволюційні аспекти розвитку мозочка і головного мозку Homo sapiens, з акцентом на їхню роль у становленні складних когнітивних, емоційних і соціальних функцій. Традиційні уявлення про «триєдиний мозок», які поділяють його на рептильну, лімбічну та неокортексову частини, дедалі частіше піддаються критиці, оскільки не враховують динамічну, взаємозалежну природу мозкових структур. Замість ієрархії «старих» і «нових» утворень, сучасна наука пропонує бачення мозку як єдиної інтегрованої системи, де мозочок виконує функції, які значно виходять за межі моторного контролю. Мозочок залучений у процеси навчання, регуляції емоцій, робочої пам’яті, мовлення, соціального пізнання та вищих когнітивних функцій. Його латеральні відділи мають складну організацію багаторівневих мультисинаптичних зв’язків із зонами асоціативної кори головного мозку, включно з префронтальними ділянками, які відіграють ключову роль у плануванні, прийнятті рішень, саморефлексії та моделюванні соціальних сценаріїв. Це свідчить про глибоку участь мозочка у формуванні психічної активності, що традиційно приписувалась виключно неокортексу. Еволюційно мозочок Homo sapiens демонструє вражаючу анатомічну та функціональну складність. Дослідження виявляють його виражену асиметрію, що пов’язана з латералізацією когнітивних функцій: мовлення, пам’яті,&#xD;
просторового мислення, емоційної реактивності та здатності до прогнозування. Відмінності між півкулями мозочка можна розглядати як адаптивний механізм для підвищення ефективності обробки інформації, що має вирішальне значення для розвитку гнучкої поведінки та інтелектуальної винахідливості. Важливо підкреслити зв'язок між розвитком мозочка та психічним здоров’ям: дисфункція в цій структурі асоціюється з широким спектром неврологічних і психіатричних розладів, включаючи аутизм, шизофренію, тривожні розлади, депресію та когнітивні порушення. Мозочок приймає участь не лише в регуляції поведінкових реакцій, а й здатністю до соціальної взаємодії. Його участь у формуванні мовленнєвих здібностей, емоційної виразності, стратегічного мислення та здатності до абстракції підкреслює його значення у контексті еволюції людського інтелекту. Таким чином, еволюція мозочка є складним біологічним процесом, що відіграє вирішальну роль у когнітивній експансії людини. Його участь у передбаченні, ймовірнісному мисленні, співпереживанні та стратегічному плануванні робить його центральним елементом у розумінні людської унікальності. Подальші міждисциплінарні дослідження мозочка мають потенціал відкрити нові горизонти у вивченні свідомості, нейропластичності, культурної еволюції та ментального здоров’я сучасного суспільства.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Мікробіота та мозок: мікробні механізми регуляції нейрональної функції та нейропротекції</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18015" />
    <author>
      <name>Невмержицька, Н. М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18015</id>
    <updated>2026-02-25T11:47:41Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Мікробіота та мозок: мікробні механізми регуляції нейрональної функції та нейропротекції
Авторы: Невмержицька, Н. М.
Краткий осмотр (реферат): Вступ. Кишкова мікробіота відіграє ключову роль у встановленні й підтримці осьового шляху «кишок – мозок» (gut–brain axis) та охоплює імунні, метаболічні, нейрональні та ендокринні механізми (Loh, J. S., 2024). Деякі конкретні штами бактерій або їх метаболіти можуть прямо або опосередковано впливати на функцію нейронів, їх збудливість, синаптичну пластичність або виживання (Lombardo-Hernandez, J., 2025).</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Механізми впливу дексаметазону та гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору на динаміку вмісту мезенхімальних клітин та регенераторних нейролемоцитів при регенерацію нерву</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18011" />
    <author>
      <name>Грабовий, О. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Альохін, О. Б.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Невмержицька, Н. М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18011</id>
    <updated>2026-02-25T11:31:45Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Механізми впливу дексаметазону та гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору на динаміку вмісту мезенхімальних клітин та регенераторних нейролемоцитів при регенерацію нерву
Авторы: Грабовий, О. М.; Альохін, О. Б.; Невмержицька, Н. М.
Краткий осмотр (реферат): У процесі регенерації нерву критичним є взаємовідносини між мезенхімальним та нейральним компонентами регенераційної невроми. Де перший, з одного боку, є необхідним субстратом, а з іншого, при надмірній продукції міжклітинної речовини, може ставати перешкодою для регенерації нервових волокон.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

