<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18621" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18621</id>
  <updated>2026-04-07T21:52:38Z</updated>
  <dc:date>2026-04-07T21:52:38Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Аналіз причин та клінічного перебігу захворювань щитоподібної залози за наявності автоімунного overlap-синдрому</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16409" />
    <author>
      <name>Шкала, Л. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шкала, О. В.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16409</id>
    <updated>2026-03-18T15:04:20Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Аналіз причин та клінічного перебігу захворювань щитоподібної залози за наявності автоімунного overlap-синдрому
Авторы: Шкала, Л. В.; Шкала, О. В.
Краткий осмотр (реферат): Останніми роками істотно збільшилися захворюваність і поширеність автоімунних уражень. Автоімунні захворювання щитоподібної залози (АІЗЩЗ) слід розглядати як органоспецифічні автоімунні ураження. Їх поширеність становить 2-5 % у загальній популяції, у жінок — 5-15 %, у чоловіків — 1-5 %.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Предиктори прогресування серцевої недостатності у хворих на ІХС у поєднанні з COVID-19</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16407" />
    <author>
      <name>Нетяженко, В. З.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мостовий, С. Є.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гурьянов, В. Г.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Жайворонок, М. М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16407</id>
    <updated>2026-03-18T15:02:54Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Предиктори прогресування серцевої недостатності у хворих на ІХС у поєднанні з COVID-19
Авторы: Нетяженко, В. З.; Мостовий, С. Є.; Гурьянов, В. Г.; Жайворонок, М. М.
Краткий осмотр (реферат): З січня 2020 року по грудень 2022 року було проведено дослідження, в якому взяли участь 79 пацієнтів з ІХС без ознак COVID-19, а також 127 осіб з хронічною ІХС у поєднанні з COVID-19 і 180 пацієнтів, які мали COVID-19 без ІХС. Дослідження проходило на клінічних базах Національного медичного університету імені ОО Богомольця, зокрема в 18 клінічній лікарні Києва та медичному центрі «Медбуд». Проводили: емболодетекцію з визначенням кількості мікроемболічних сигналів (МЕС), ультразвукове дослідження судин голови та шиї: вимірювали комплекс інтіма-медіа (КІМ), пікову систолічну швидкість в правій та лівій середній мозковій артерії (СМАп, СМАл), задніх мозкових артеріях (ЗМАп, ЗМАл), базилярній артерії (БА), Д-димер, Феритин, за даними лазерної доплерівської флоуметрії: тип мікроциркуляції МКЦ, амплітуду ендотеліальних флаксмоцій (АЕФ), амплітуду дихальних флаксмоцій (АДФ), за даними цифрової капіляроскопії: довжину артеріальної частини капіляру (ДА), венозної (ДВ), швидіксть кровотоку в артеріальній частині капіляру (ША), розмір перехідної зони (ПЗ), за даними ангіорезистометрії кількість петехій після проби (АРМ1), а також через 5 хв. (АРМ2).</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вплив плазмового гемостазу на внутрішньосерцеву гемодинаміку у разі хронічної ішемічної хвороби серця та COVID-19</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16406" />
    <author>
      <name>Нетяженко, В. З.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мостовий, С. Є.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Жайворонок, М. М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16406</id>
    <updated>2026-03-18T15:02:46Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Вплив плазмового гемостазу на внутрішньосерцеву гемодинаміку у разі хронічної ішемічної хвороби серця та COVID-19
Авторы: Нетяженко, В. З.; Мостовий, С. Є.; Жайворонок, М. М.
Краткий осмотр (реферат): При короновірусній хворобі COVID-19 відмічається дисфункція плазмового гемостазу і стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, які підвищують ризик тромбоемболічних ускладнень і серцево-судинних подій. Метою нашого дослідження було вивчення впливу COVID-19 на взаємозалежність змін системи плазмового гемостазу та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (ІХС). Проаналізовано лабораторно-інструментальні результати 386 пацієнтів, яких було поділено на 3 групи: 1-ша – ІХС без COVID-19 (n = 79); 2-га – ІХС у поєднанні з COVID-19 (n = 127); 3-тя – COVID-19 без ІХС (n = 180). До контрольної групи увійшли 37 умовно здорових волонтерів. Вивчали зміни плазмового гемостазу за за допомогою автоматичного аналізатора коагуляції крові К 3002 OPTIС. Ехокардіографію виконували на апаратному ультразвуковому комплексі HDI 11XE і MyLabXE8 XP. У хворих на хронічну ІХС із супутнім COVID-19 спостерігався широкий спектр порушень функціонального стану плазмового гемостазу, зокрема підвищення вмісту розчинних фібрин-мономерних комплексів, ХІІ-а залежного фібринолізу, а також зниження вмісту протеїну С і антитромбіну ІІІ. У них на відміну від ізольованого перебігу обох станів, були більш виражені порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки, ознаки ремоделювання лівого та правого шлуночків та підвищення систолічного тиску в легеневій артерії за результатами ехокардіографії. Також була більш виражена активація плазмового гемостазу порівняно з хворими лише на ізольований перебіг захворювання. COVID-19 сприяв погіршенню систолічної функції лівого шлуночка, його ремоделюванню при хронічній ІХС, що корелювало зі вмістом фібриногену, протеїну С і антитромбіну ІІІ.Підвищення систолічного тиску в легеневій артерії та дилатація правого шлуночка у пацієнтів з ІХС та COVID-19 можуть свідчити про розвиток легеневої гіпертензії та підвищений ризик правошлуночкової недостатності. Таким чином, пацієнти з хронічною ІХС та супутнім COVID-19 разом з дисфункцією системи плазмового гемостазу демонстрували ознаки порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки лівого шлуночка. Додаткове врахування характеристик плазмового гемостазу та внутрішньосерцевої гемодинаміки є доцільним у системі менеджменту таких пацієнтів.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Проблемні питання діагностики і лікування  тромбоемболії легеневої артерії: випадок  із реальної клінічної практики</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14563" />
    <author>
      <name>Нетяженко, В. З.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мальчевська, Т. Й.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Плєнова, О. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шкала, Л. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Козачишин, Н. І.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/14563</id>
    <updated>2026-03-18T15:08:05Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Проблемні питання діагностики і лікування  тромбоемболії легеневої артерії: випадок  із реальної клінічної практики
Авторы: Нетяженко, В. З.; Мальчевська, Т. Й.; Плєнова, О. М.; Шкала, Л. В.; Козачишин, Н. І.
Краткий осмотр (реферат): У статті наведено клінічний випадок ТЕЛА, спровокованої венозним тромбозом, у машиніста поїзда далекого пря мування, у терапії якого було двічі вдало застосовано системний тромболізис у половинній дозі. Випадок демон струє полісиндромність клінічних проявів ТЕЛА, їхню мозаїчність, необхідність міждисциплінарного підходу до ве дення хворого, настороженість стосовно венозного тромбоемболізму вже на ранніх етапах діагностичного пошук</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

