<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18045" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18045</id>
  <updated>2026-06-27T18:22:49Z</updated>
  <dc:date>2026-06-27T18:22:49Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Мікробіом кишечника як модифікатор когнітивних функцій та когнітивного старіння</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19798" />
    <author>
      <name>Русалов, В. Л.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лагодич, Т. С.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19798</id>
    <updated>2026-06-18T12:00:41Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Мікробіом кишечника як модифікатор когнітивних функцій та когнітивного старіння
Авторы: Русалов, В. Л.; Лагодич, Т. С.
Краткий осмотр (реферат): У статті узагальнено сучасні дані щодо ролі мікробіому кишечника як важливого модифікатора когнітивних функцій та процесів когнітивного старіння. Розглянуто основні механізми взаємодії в межах осі «кишечник–мозок», яка забезпечує двоспрямований зв’язок між центральною нервовою системою та кишковою мікробіотою через нейронні, імунні, ендокринні та метаболічні шляхи регуляції. Показано, що зміни складу мікробіоти можуть впливати на пам’ять, навчання, емоційний стан, нейропластичність і швидкість когнітивного спаду.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вплив грудного вибудовування на розвиток мікробіоти новонародженого</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19797" />
    <author>
      <name>Лагодич, Т. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Русалов, В. Л.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мельник, С. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лазаренко, В. О.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19797</id>
    <updated>2026-06-18T11:51:45Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Вплив грудного вибудовування на розвиток мікробіоти новонародженого
Авторы: Лагодич, Т. С.; Русалов, В. Л.; Мельник, С. В.; Лазаренко, В. О.
Краткий осмотр (реферат): Грудне вигодовування на даний момент визнано “золотим стандартом” харчування новонароджених і дітей грудного віку, що забезпечує розвиток здорової мікробіоти кишечника, а також профілактику виникнення алергій, автоімунних захворювань і сприяє формуванню імунітету.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вплив кишкової мікробіоти на механізми розвитку інсулінорезистентності та підходи до її корекції препаратами про- і метабіотиків</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19795" />
    <author>
      <name>Корильчук, Н. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Грищенко, Г. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лагодич, Т. С.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19795</id>
    <updated>2026-06-18T11:47:40Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Вплив кишкової мікробіоти на механізми розвитку інсулінорезистентності та підходи до її корекції препаратами про- і метабіотиків
Авторы: Корильчук, Н. І.; Грищенко, Г. В.; Лагодич, Т. С.
Краткий осмотр (реферат): Інсулінорезистентність є основою виникнення цукрового&#xD;
діабету 2 типу і метаболічного синдрому. Раніше вважалося, що розвиток інсулінорезистентності залежить від генетичних факторів. Водночас все більше уваги приділяється ролі кишкової мікробіоти у корекції метаболічних порушень. Перспективним напрямом профілактики і лікування інсулінорезистентності є відновлення балансу кишкової мікробіоти.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фізіологічні аспекти та клінічне застосування терапевтичної гіпотермії</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19281" />
    <author>
      <name>Микула, М. М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19281</id>
    <updated>2026-04-06T12:01:52Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Фізіологічні аспекти та клінічне застосування терапевтичної гіпотермії
Авторы: Микула, М. М.
Краткий осмотр (реферат): У статті представлено комплексний аналіз фізіологічних механізмів впливу гіпотермії на організм людини та оцінено ефективність її застосування у сучасній клінічній практиці. Актуальність дослідження зумовлена широким спектром використання низьких температур — від кардіохірургії до неонатології та трансплантології. Розглянуто історію розвитку методу терапевтичної гіпотермії, починаючи з перших експериментів початку ХХ століття. Описано сучасні класифікації станів охолодження, зокрема шкалу Американської асоціації серця. Детально проаналізовано нейропротекторні&#xD;
ефекти гіпотермії, що ґрунтуються на зниженні метаболічної активності нервової тканини, збереженні рівнів АТФ та рН, а також пригніченні вивільнення нейромедіаторів, таких як глутамат.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

