<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1787" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1787</id>
  <updated>2026-04-28T21:35:18Z</updated>
  <dc:date>2026-04-28T21:35:18Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Дослідження поліморфізму rs11536889 +3725g/c гена TLR4 у пацієнтів з автоімунним та хронічним вірусним гепатитом С</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8507" />
    <author>
      <name>Кучеренко, A. M.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мороз, Л. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бевз, Т. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Булавенко, В. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Антипкін, Ю. Г.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Березенко, В. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Диба, М. Б.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пампуха, В. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Городна, O. B.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лівшиць, Л. А.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8507</id>
    <updated>2025-06-19T11:42:57Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Дослідження поліморфізму rs11536889 +3725g/c гена TLR4 у пацієнтів з автоімунним та хронічним вірусним гепатитом С
Авторы: Кучеренко, A. M.; Мороз, Л. В.; Бевз, Т. І.; Булавенко, В. І.; Антипкін, Ю. Г.; Березенко, В. С.; Диба, М. Б.; Пампуха, В. М.; Городна, O. B.; Лівшиць, Л. А.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Рівень експресії генів ADM, SLC1A3, HSPA5 та PDGFC у підлітків і дорослих чоловіків з ожирінням</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8504" />
    <author>
      <name>Вілецька, Ю. M.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Давидов, В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мінченко, Д. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мінченко, О. Г.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8504</id>
    <updated>2023-09-07T10:53:22Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Рівень експресії генів ADM, SLC1A3, HSPA5 та PDGFC у підлітків і дорослих чоловіків з ожирінням
Авторы: Вілецька, Ю. M.; Давидов, В.; Мінченко, Д. О.; Мінченко, О. Г.
Краткий осмотр (реферат): Проаналізовано відносний рівень експресії генів ADM (адреномедуліну), SLC1A3 (високоафінного переносника глутамату глії), HSPA5 (протеїну теплового шоку А5) та PDGFC (тромбоцитарного фактора росту С), що кодують поліфункціональні протеїни, у крові підлітків і жировій тканині дорослих чоловіків з ожирінням за умов відсутності резистентності до інсуліну для визначення їх можливої ролі в розвитку ожиріння і його ускладнень. Установлено, що відносний рівень експресії генів SLC1A3, HSPA5 та PDGFC у крові підлітків значно більший за умов ожиріння та відсутності резистентності до інсуліну порівняно з контрольною групою відносно здорових індивідуумів такого самого віку без ознак ожиріння. Проте у крові підлітків з ожирінням істотно не змінювався рівень експресії гена ADM. Показано також, що в підшкірній жировій тканині чоловіків з ожирінням без ознак резистентності до інсуліну відносний рівень експресії генів SLC1A3 та PDGFC був нижчим, а генів ADM та HSPA5 – більшим порівняно з контрольною групою. Збільшення в підшкірній жировій тканині рівня експресії гена ADM, який має гіпотензивну активність, контролює секрецію кортикотропіну, лептину, ендотеліну-1 і адипонектину та є причетним до розвитку резистентності до інсуліну й метаболічного синдрому, а також посилено експресується в злоякісних пухлинах, може мати відношення до розвитку ускладнень ожиріння, у тому числі й до утворення злоякісних пухлин. Значною мірою це стосується і підвищеної експресії гена HSPA5, який задіяний у контролі різних метаболічних шляхів, причому як у клітинах, так і поза ними, виявляється в ендоплазматичному ретикулумі, ядрі, мітохондріях і цитозолі, відіграє важливу роль у стресі ендоплазматичного ретикулума, ожирінні, резистентності до інсуліну та канцерогенезі. Отже, рівень експресії генів, які причетні до розвитку ожиріння та стресу ендоплазматичного ретикулума, а також до регуляції процесів проліферації, змінювався в крові та жировій тканині за умов ожиріння гено-специфічно</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Hypercortisolism on the backgroundof recovery of COVID-19(сase report)</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8367" />
    <author>
      <name>Kravchenko, V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Rakov, O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Slipachuk, L.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8367</id>
    <updated>2023-06-27T15:04:01Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Hypercortisolism on the backgroundof recovery of COVID-19(сase report)
Авторы: Kravchenko, V.; Rakov, O.; Slipachuk, L.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Нові погляди на діагностику та лікування бронхіальної астми у дітей</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8366" />
    <author>
      <name>Марушко, Ю. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Абатуров, О. Є.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бекетова, Г. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Березенко, В. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Починок, Т. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чуриліна, А. В.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/8366</id>
    <updated>2023-06-27T14:55:58Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Нові погляди на діагностику та лікування бронхіальної астми у дітей
Авторы: Марушко, Ю. В.; Абатуров, О. Є.; Бекетова, Г. В.; Березенко, В. С.; Починок, Т. В.; Чуриліна, А. В.
Краткий осмотр (реферат): Медико-соціальна значущість проблеми бронхіальної астми в дитячому віці вкрай висока. З 1993 року відома Глобальна ініціатива з астми (GINA) для ведення цієї хвороби, що ґрунтується на найкращій на даний час інформації. Тепер Глобальна ініціатива з астми оновлена — перегляд GINA 2022 року. GINA 2022, зокрема, розглядає використання одного інгалятора (інгаляційний глюкокортикоїд та формотерол) як для полегшення симптомів, так і для забезпечення базової терапії, підкреслює важливість наявності у пацієнта письмового плану дій при астмі. На сьогодні вважають, що діти з астмою мають подібний ризик зараження SARS-CoV-2, як і діти без астми. У контексті пандемії коронавірусної хвороби принципово важливо для пацієнтів з астмою продовжувати належне її лікування з добрим контролем клінічних симптомів. Новий аспект стосується і того, що коли підтверджено чи підозрюється COVID-19, слід уникати використання небулайзерів, наскільки це можливо, через ризик передачі інфекції іншим пацієнтам, членам родини та медичним працівникам. Хоча моніторинг спірометрії справді є важливим інструментом, в умовах пандемії рекомендовано обмежити її пацієнтами, у яких результати цього дослідження можуть вплинути на лікування. Важливо дотримуватися рекомендацій з інфекційного контролю, застосовувати заходи обережності, щоб зменшити ризик інфекції. Останні розробки терапевтичних стратегій астми пропонують як альтернативу біологічні препарати. Розглядаються моноклональні антитіла, засоби, що націлені на IgE-залежні механізми, IL-5, IL-4, IL-13, IL-33, протиалармінні препарати та ін. У фокусі особливої уваги для оптимального застосування біологічної терапії при астмі — належне імунне ендотипування, розробка відповідних біомаркерів, визначення основного імунологічного механізму для вибору правильної таргетної терапії. Велику увагу сьогодні приділяють молекулярним аспектам бронхіальної астми. Поглиблене знання алергенних структур призвело до молекулярної компонентної діагностики, що дозволило краще зрозуміти сенсибілізацію пацієнтів. Саме молекулярноорієнтована діагностика використовується для визначення найкращого підходу до алерген-специфічної імунотерапії.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

