<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16524" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16524</id>
  <updated>2026-04-23T20:31:23Z</updated>
  <dc:date>2026-04-23T20:31:23Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Ендометріоз післяопераційного рубця</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12467" />
    <author>
      <name>Курочка, В. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кірєєва, І. В.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12467</id>
    <updated>2025-10-22T09:08:03Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Ендометріоз післяопераційного рубця
Авторы: Курочка, В. В.; Кірєєва, І. В.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Гормональний гомеостаз у жінок  репродуктивного віку з аденоміозом</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12466" />
    <author>
      <name>Бенюк, В. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Курочка, В. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сусак, К. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Друпп, Ю. Г.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бала, О. О.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12466</id>
    <updated>2025-10-22T09:07:57Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Гормональний гомеостаз у жінок  репродуктивного віку з аденоміозом
Авторы: Бенюк, В. О.; Курочка, В. В.; Сусак, К. І.; Друпп, Ю. Г.; Бала, О. О.
Краткий осмотр (реферат): Проблема аденоміозу має особливу актуальність для пацієнток репродуктивного віку, оскільки він супроводжується значними порушеннями менструальної та генеративної функцій. У статті представлені результати вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку за наявності аденоміозу. &#xD;
Мета дослідження: вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія.&#xD;
Матеріали та методи. До основної групи увійшли 120 жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія), до контрольної – 40 здорових жінок без гінекологічної патології. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи оцінювали за даними рівнів фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину (Прл), естрадіолу (Е2) та прогестерону (П) у сироватці крові у різні фази менструального циклу.&#xD;
Результати. У жінок з аденоміозом, гіперплазією ендометрія та поєднаною патологією відзначається гіперпродукування гонадотропних гормонів із підвищенням рівня їхньої секреції порівняно з групою здорових жінок: середня концентрація ФСГ незалежно від фази менструального циклу збільшена в 1,9 раза (р&lt;0,05), ЛГ – у 2,2 раза, Прл – у 2 рази, що свідчить про наявність гіперпролактинемії. Як у І, так і у II фазі менструального циклу у хворих основної групи фіксували виникнення додаткових піків ФСГ та ЛГ від базальної секреції гормону, які досягали величини вмісту гормонів в овуляторний пік. У пацієнток основної групи виявлена гіперестрогенемія протягом усього менструального циклу та гіпопрогестеронемія. Вираженість гормональних зсувів залежала від гінекологічної патології (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія) та функціонального стану жінки. &#xD;
Висновки. Показники гонадотропної та пролактинстимулювальної активності гіпофіза у жінок із доброякісною патологією матки підтверджують участь ФСГ, ЛГ та пролактину у складних процесах регуляції репродуктивної системи.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Cучасний комплексний підхід у лікуванні  атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12464" />
    <author>
      <name>Бенюк, В. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Курочка, В. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Олешко, В. Ф.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Момот, А. А.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12464</id>
    <updated>2025-10-22T09:07:50Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Cучасний комплексний підхід у лікуванні  атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку
Авторы: Бенюк, В. О.; Курочка, В. В.; Олешко, В. Ф.; Момот, А. А.
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності лікування атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку за допомогою комбінованої терапії, до складу якої входять вагінальні свічки з вмістом гіалуронової кислоти.&#xD;
Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 60 жінок віком від 50 до 65 років із атрофічним вагінітом. Основна група (30 хворих) з метою лікування отримувала комбіновану терапію: поєднання місцевого уведення естрогену з інтравагінальним уведенням препарату, що містить гіалуронову кислоту. Пацієнтки контрольної групи (30 жінок) отримували тільки місцеву терапію препаратами естрогену. &#xD;
Результати. Після проведеного лікування у 100 % жінок основної групи та 63,3 % пацієнток контрольної групи (р&lt;0,05) встановлено клінічну та лабораторну ремісію. При цьому в основній групі клінічний ефект відзначений раніше порівняно з жінками контрольної групи. На фоні лікування діапазон балів Ньюджента в усіх жінок основної групи коливався від 0 до 3 балів, у контрольній групі нормальний стан біоценозу діагностований у 53,3% жінок, проміжний — у 20%, у 26,7% жінок критерії Ньюджента коливались у діапазоні від 6 до 10 балів.&#xD;
Через 2 міс після закінчення терапії виявлено виражену ефективність проведеного лікування у 86,7 % пацієнток основної групи та у 53,3 % жінок контрольної групи (р&lt;0,05). У 46,7 % жінок контрольної групи відзначено появу рецидивів захворювання, що потребувало повторного курсу терапії. У хворих основної групи прояви атрофічного вагініту спостерігались лише у 13,3 % хворих.&#xD;
Висновки. Проведене дослідження доводить високу ефективність свічок з вмістом гіалуронової кислоти у комплексному лікуванні атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку, які подовжують міжрецидивний період та зменшують вираженість клінічної симптоматики рецидивів захворювання.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Оцінювання ефективності комплексного підходу в лікуванні атрофічного кольпіту з патогенетичного погляду</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12463" />
    <author>
      <name>Бенюк, В. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гончаренко, В. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Усевич, І. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Олешко, В. Ф.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Момот, А. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пучко, М. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Веретельник, Я. І.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12463</id>
    <updated>2025-10-22T09:06:15Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Оцінювання ефективності комплексного підходу в лікуванні атрофічного кольпіту з патогенетичного погляду
Авторы: Бенюк, В. О.; Гончаренко, В. М.; Усевич, І. А.; Олешко, В. Ф.; Момот, А. А.; Пучко, М. С.; Веретельник, Я. І.
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: визначити стан сполучної тканини та концентрацію іонізованого магнію напередодні та після комплексного лікування атрофічного кольпіту із застосуванням СО2-лазера в жінок у менопаузі.&#xD;
Матеріали та методи. У проспективному дослідженні взяли участь 160 жінок з атрофічним кольпітом, яких залежно від терапії було розподілено на три групи. До основної групи &#xD;
ввійшли 55 пацієнток, яким проводили терапію СО2-лазером. До групи порівняння ввійшли 40 жінок, які окрім терапії СО2-лазером отримували місцеве гормональне лікування з використанням естріолвмісних супозиторіїв та магнієве насичення шляхом призначення магнію лактату дигідрату. Контрольну групу сформували 65 жінок, які отримували лише супозиторії, до складу яких входить естріол. Тривалість лікування становила 12 місяців. Окрім загальноклінічних досліджень у всіх пацієнток проводили визначення маркерів синтезу колагену (Total PІNP, Total PІІІNP), резорбції колагену (Pyriliks-D), а також вмісту іонізованого магнію в сироватці крові. &#xD;
Результати. Виявлено достовірне підвищення і стійке утримання на фізіологічному рівні середнього значення маркера синтезу колагену Total PІNP у жінок групи порівняння. &#xD;
Середній рівень маркера синтезу колагену Total PІІІNP у пацієнток цієї групи зазнав достовірного зниження і стійко утримувався на верхній межі фізіологічної норми. На тлі &#xD;
запропонованої терапії зафіксовано достовірне зниження і стійке утримання на фізіологічному рівні маркера резорбції сполучної тканини Pyriliks-D у пацієнток групи порівняння. &#xD;
Корекція магнієвого статусу у жінок цієї групи сприяла достовірному і стійкому зростанню концентрації іонів Mg+ у сироватці крові.&#xD;
Висновки. Включення до лікувального комплексу терапії із застосуванням СО2&#xD;
-лазера в комбінації з місцевою гормональною терапією та тривалою корекцією мінерального обміну в &#xD;
пацієнток групи порівняння сприяло стійкій нормалізації та пролонгованому утриманню на фізіологічному рівні протягом 12 місяців маркера синтезу колагену І типу, маркера синтезу &#xD;
колагену ІІІ типу, маркера резорбції сполучної тканини Pyriliks-D і достовірному підвищенню концентрації магнію, що підтверджує ефективність запропонованого комплексу.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

