http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/164 2026-04-08T02:08:38Z 2026-04-08T02:08:38Z Kondaurova, A. Demydchuk, A. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18406 2026-03-16T15:23:05Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Neural and humoral mechanisms controlling the peristaltic function in the digestive tract Авторы: Kondaurova, A.; Demydchuk, A. Краткий осмотр (реферат): Стаття доступна на платній основі за посиланням: https://link.springer.com/article/10.1007/s11062-025-09975-9

2025-01-01T00:00:00Z Кондаурова, А. Ю. Демидчук, А. С. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18405 2026-03-06T09:01:24Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості викладання дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія» в медичному закладі вищої освіти під час воєнного стану Авторы: Кондаурова, А. Ю.; Демидчук, А. С. Краткий осмотр (реферат): Вища медична освіта в Україні не стала винятком, як і інші сфери життя країни, що зазнала серйозних змін унаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Війна вносить зміни в щоденний ритм життя кожної людини, включаючи навчальний процес і здобуття знань. Незважаючи на важкі обставини, навчальний процес має продовжуватися, і якість освіти повинна бути забезпечена на високому рівні.

2024-01-01T00:00:00Z Невмержицька, Н. М. Грабовий, О. М. Яременко, Л. М. Дзевульська, І. В. Синицька, А. М. Козак, Г. І. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18009 2026-02-25T11:13:01Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Молекулярні та морфогенетичні особливості нейруляції Авторы: Невмержицька, Н. М.; Грабовий, О. М.; Яременко, Л. М.; Дзевульська, І. В.; Синицька, А. М.; Козак, Г. І. Краткий осмотр (реферат): Розрізняють два різних механізми – первинну та вторинну нейруляцію. У людини первинна нейруляція відбувається вздовж більшої частини рострокаудальної осі ембріона, а вторинна – каудально, тільки в нижній крижовій і куприковій ділянках. Первинна нейруляція призводить до зміни форми нервової пластинки, латеральні краї якої піднімаються вгору, а потім сходяться на дорсальній серединній лінії для злиття у трубку. Спочатку нервова трубка, що утворилася в результаті первинної нейруляції, відкрита з обох кінців через так звані ростральну та каудальну нейропори. Ці нейропори з’єднують внутрішню частину нервової трубки з навколишнім середовищем (амніотичною порожниною) і згодом (до кінця первинної нейруляції) закриваються. Під час первинної нейруляції формується головний мозок, спинний – до верхньої крижової області (до рівня з’єднання тіл хребців S1-S2), однак найбільш каудальна частина цієї анатомічної ділянки (крижово-куприковий відділ спинного мозку, мозковий конус і кінцева нитка) утворюється при вторинній нейруляції. У людей вторинна нейруляція відбувається внаслідок подовження та кавітації каудальної клітинної маси у мозковий тяж, який потім перетворюється на вторинну нервову трубку. Отже, головні відмінності між первинною та вторинною нейруляцією полягають у тому, що нервова пластинка складається, інвагінується в тіло ембріона й відокремлюється від поверхневої ектодерми, утворюючи розташовану нижче порожню трубку при первинній нейруляції. Скупчення мезенхімальних клітин утворюють щільний тяж, який зазнає мезенхімальноепітеліального переходу, утворює порожнини та порожню трубку при вторинній нейруляції для формування термінального відділу спинного мозку.

2024-01-01T00:00:00Z Невмержицька, Н. М. Яременко, Л. М. Грабовий, О. М. http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/18008 2026-02-25T11:07:09Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Роль мезенхімальних стовбурових клітин у регенерації периферичного нерва Авторы: Невмержицька, Н. М.; Яременко, Л. М.; Грабовий, О. М. Краткий осмотр (реферат): Враховуючи недосконалі результати лікування травм периферичного нерва та незважаючи на велику кількість вже виконаних клініко-експериментальних досліджень щодо регенерації периферичних нервів, пошук нових ефективних методів лікування цієї патології залишається актуальним. Клітинна терапія – один з інноваційних і перспективних терапевтичних підходів до відновлення нервів. Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) вперше описали Фріденштейн і колеги у 1966 році. МСК – клас мультипотентних стовбурових клітин мезодермального походження, що мають низьку імуногенність, але високу здатність до самооновлення та потенціал до різноспрямованого диференціювання, виявлені майже у всіх тканинах. За даними Міжнародного товариства клітинної терапії (ISCT, Ванкувер, Канада), МСК людини експресують CD73, CD105, CD90 і позбавлені маркерів гемопоетичних стовбурових клітин (CD34, CD14, CD45, CD11b, CD79a і HLA-DR). Досі немає єдиного погляду на основний механізм дії МСК щодо стимулювання регенерації нервів, але найімовірніше, вони виконують трофічну функцію, інгібують проапоптичні шляхи та посилюють внутрішню регенеративну здатність нерва. Відома також здатність МСК продукувати різні імунорегуляторні фактори, що призводить до редукції неадекватної запальної реакції після ушкодження нервів. МСК можуть трансдиференціюватися в шваннівські клітини, набувати шванноподібного фенотипу або стимулювати активність ендогенних шваннівських клітин, що є одними з ключових регуляторів репаративної регенерації нервів. МСК також беруть участь у ремієлінізації ушкоджених нервів шляхом синтезу та вивільнення білків мієліну MBP або P0. МСК створюють посилене нейропротекторне мікросередовище, що запобігає дегенерації нервів, підтримує ріст аксонів, нейрогенез і клітинний метаболізм. Відома властивість стовбурових клітин продукувати нейротрофічні фактори. Зауважимо, що ендогенні стовбурові клітини, зокрема ті, що циркулюють у периферичній крові, значно менше досліджені. Детальне вивчення різноманітних фармакологічних, генномодифікаційних чи біомодифікаційних методів мобілізації ендогенних стовбурових клітин, їхніх властивостей та ідентифікації може бути перспективним у регенераторній медицині загалом і регенерації периферичних нервів зокрема.

2024-01-01T00:00:00Z