DSpace Собрание:http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1602024-03-28T21:38:01Z2024-03-28T21:38:01ZКритична оцінка ролі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в розвитку симптомів з боку верхніх дихальних шляхівЧернявський, В. В.Байло, А. Є.Тіщенко, В. В.http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5182023-01-20T09:30:01Z2019-04-01T00:00:00ZНазвание: Критична оцінка ролі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в розвитку симптомів з боку верхніх дихальних шляхів
Авторы: Чернявський, В. В.; Байло, А. Є.; Тіщенко, В. В.
Краткий осмотр (реферат): Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – хронічне рецидивне захворювання,
що проявляється характерними симптомами, котрі знижують якість життя пацієнта, та/або
запальним ураженням дистального відділу стравоходу, зумовлене ретроградним током (закидом)
шлункового та/або дуоденального вмісту в стравохід та/або екстраезофагеально [1]. ГЕРХ – одне
з найчастіших захворювань шлунково-кишкового тракту, його поширеність у країнах Західної
Європи та США становить 10-20%, у країнах Азії – близько 5% [2]. Згідно з новими епідеміологічними
даними, симптоми ГЕРХ трапляються дедалі частіше, ймовірно, через зміни раціону харчування
та загальну схильність до надмірної ваги й патологічного ожиріння в підлітків і дітей [3].2019-04-01T00:00:00ZБолезнь тяжелых цепей: клинический случай и обзор литературыКарнабеда, О. А.Ступакова, З. В.http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5152023-03-23T11:42:47Z2018-05-17T00:00:00ZНазвание: Болезнь тяжелых цепей: клинический случай и обзор литературы
Авторы: Карнабеда, О. А.; Ступакова, З. В.
Краткий осмотр (реферат): Болезни тяжелых цепей иммуноглобулинов (heavy chain diseases — HCD) — это группа хронических В-клеточных лимфо пролиферативных заболеваний, которые характеризуются продукцией патологической моноклональной тяжелой цепи иммуноглобулина (а, р или у), не способной присоединять соответствующие легкие цепи вследствие генетических мутаций.
Клинические проявления HCD зависят от изотипа продуцируемой тяжелой цепи и варьируются от асимптоматического течения до агрессивной лимфомы. В статье обсуждены вопросы патогенеза, клинического течения, дифференциальной диагностики разных видов HCD. Описан клинический случай диагностики болезни тяжелых a -цепей (a-HCD).2018-05-17T00:00:00ZДіагностика синдрому надмірного бактеріального росту і лактазної недостатності у хворих із синдромом подразненого кишечнику у практиці сімейного лікаряЧернявський, В. В.Байло, А. Є.Руденко, М. М.http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5102023-01-20T09:29:42Z2018-01-01T00:00:00ZНазвание: Діагностика синдрому надмірного бактеріального росту і лактазної недостатності у хворих із синдромом подразненого кишечнику у практиці сімейного лікаря
Авторы: Чернявський, В. В.; Байло, А. Є.; Руденко, М. М.
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: підвищення якості діагностики синдрому подразненого кишечнику (СПК) з урахуванням стану кишкової мікробіоти і лактазної недостатності шляхом науково-практичного обґрунтування застосування водневих дихальних тестів у рутинній практиці сімейного лікаря. Матеріали та методи. Обстежено 150 пацієнтів із СПК. У 32 хворих на СПК використано водневі тести з лактулозою і глюкозою. Тести виконували за допомогою апарата Advanced Hydrogen Breath Testing (Micro H2 Meter). З метою дослідження діагностичної цінності лактозного дихального тесту (ЛДГ) в якості методу порівняння було обрано біохімічне дослідження активності лактази в біоптаті постбульбарного відділу дванадцятипалої кишки (ДПК). Було обстежено 30 осіб (15 чоловіків та 15 жінок) із синдромом подразненої кишки та анамнестично запідозреною ЛН. Результати. СПК частіше зустрічався у жінок (67,3%), співвідношення жінок і чоловіків серед обстежених хворих становило 2:1. З різних форм СПК переважав варіант СПК-З у 69 (46,0%) хворих, пацієнтів з СПК-Д було 32 (21,3%), а осіб із СПК-Зм було 49 (32,7%). У хворих на СПК було знай дено СНБР у 37,5% випадків. Була встановлена чутливість, специфічність глюкозного дихального тесту: чутливість становить 83,3%, специфічність – 84,9%. Була встановлена чутливість, специфічність лактозного дихального тесту: чутливість становить 85,7%, специфічність – 81,3%. Зниження активності лактази виявлено у 50% хворих на СПК. Заключення. У хворих на синдром подразненого кишечнику для діагностики синдрому надмірного бактеріального росту і лактазної недостатності доцільно використовувати водневі глюкозний та лактулозний дихальні тести, окремо чи в поєднанні, що підвищує достовірність результатів діагностики. вони є неінвазивними, високоінформативними та корелюють з мікробіологічними методами.2018-01-01T00:00:00ZГіполіпідемічна ефективність пробіотика Lactobacillus plantarum у пацієнтів з ішемічною хворобою серцяШипулін, В. П.Чернявський, В. В.Неверовський, А. В.Парунян, Л. М.http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5082023-03-23T12:23:56Z2018-09-05T00:00:00ZНазвание: Гіполіпідемічна ефективність пробіотика Lactobacillus plantarum у пацієнтів з ішемічною хворобою серця
Авторы: Шипулін, В. П.; Чернявський, В. В.; Неверовський, А. В.; Парунян, Л. М.
Краткий осмотр (реферат): Мета роботи — оцінка гіполіпідемічного ефекту пробіотиків на основі Lactobacillus plantarum шляхом порівняння ефективності комбінації вказаного пробіотика та симвастатину з монотерапією симвастатином у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали та методи. Досліджувану популяцію складали пацієнти обох статей у віці 30—70 років з ІХС та дисліпідемією, дослідження було проведене як відкрите, порівняльне, рандомізоване, паралельне. 46 пацієнтів були розподілені на дві групи: основна, в якій призначався пробіотик на основі Lactobacillus plantarum та симвастатин у дозі 20 мг, і контрольна, де призначалась монотерапія симвастатином у дозі 20 мг. Дослідження тривало 13 тиж та включало 5 візитів: перші 2 скринінгові, наступні 3 — через 4, 8, 12 тиж лікування досліджуваними препаратами, протягом яких оцінювались показники ліпідограми. Первинними кінцевими змінними ефективності були рівні загального холестерину (ЗХ) та ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) на момент завершення дослідження. Результати та обговорення. Через 12 тиж спостерігалось статистично достовірне зниження рівня ЗХ (р = 0,038) та ЛПНЩ (р = 0,047) в основній групі порівняно з контрольною, при цьому критеріїв ефективності (зниження вихідного рівня ЗХ та ЛПНЩ через 12 тиж на 20 % і більше) вдалось досягти у пацієнтів основної групи (24,3 та 31 % відповідно), на відміну від контрольної групи (11,9 та 13,4 % відповідно). Суттєвих змін показників ліпопротеїнів високої щільності та тригліцеридів при порівнянні комбінованої терапії та монотерапії симвастатином виявлено не було. Такі результати вказують на те, що пробіотичні бактерії Lactobacillus plantarum мають додатковий гіпохолестеринемічний ефект. Висновки. Комбінація симвастатину та пробіотика на основі Lactobacillus plantarum є більш ефективною в зниженні рівнів ЗХ та ЛПНЩ в порівнянні з монотерапією симвастатином у пацієнтів з ІХС та дисліпідемією. Отже, застосування пробіотиків на основі Lactobacillus plantarum може бути рекомендоване як додаткова або альтернативна гіполіпідемічна терапія.2018-09-05T00:00:00Z